Шамс уль-Мульк Наср (д/н — 1080) — 2-й каган Західнокараханідського ханства у 1068—1080 роках. Відомий також як Наср-хан I, а за загальною нумерацією Караханідів рахується як Наср II.
Життєпис Походив з алідської гілки Караханідів. Син Ібрагіма I. 1068 року спадкував владу. Невдовзі вимушений був придушити заколот свого брата Шу'айса. Прийняв титул малік аль-машрік (володаря Сходу).
У 1072 році сельджуцький султан Алп-Арслан виступив проти Насра, проте випадково загинув на самому початку походу. Скориставшись цим, каган захопив міста Термез і Балх. 1073 року уклав союз з Ібрагімом I, султаном Газні.
У відповідь 1074 року новий султан Малік-шах відвоював обидва міста і рушив на Самарканд. Наср після нищівної поразки в битві біля Карші змушений був домагатися миру, який було закріплено шлюбом сестри кагана Туркан-хатун і Малік-шаха.
З цього закріпив мирні відносини з сусідами, що сприяло подальшому економічному розвитку держави. Також Наср зберіг статус Самарканда як наукового і культурного центру. Сюди прибув поет й науковець Омар Хаям.
У 1075—1079 роках за його наказом було зведено нову соборну мечеть в Бухарі і палац Шамсабад, великий караван-сарай Рабат Малік. Помер Шамс уль-Мульк Наср 1180 року. Йому спадкував брат Хизр-хан.
Джерела Davidovich, E. A. (1996). «The Karakhanids». History of Civilizations of Central Asia, Volume III: The Crossroads of Civilizations: A.D. 250 to 750. Paris: UNESCO. pp. 119—145. ISBN 92-3-103211-9. Кочнев Б. Д. Нумизматическая история Караханидского каганата (991—1209 гг.). — М..: «София», 2006.