Омо́графи (від  — «однаковий» +  — «пишу») — слова, що мають однакове написання, але різне звучання і значення.

В українській філології цей термін рідко використовується, оскільки в українській мові написання та вимова слів зазвичай повністю збігаються. Через такий збіг, у менш технічному використанні омографи часто не відрізняють від омонімів. Однак у мовах, де вимова значно розбігається з правописом, можуть існувати великі ряди омографів — до них належать, зокрема, російська й англійська мови.

Омографи в українській мові Український правопис передає звучання слів достатньо однозначно, тому омографія в ньому відносно малопоширена. Однак, деякі особливості вимови, що впливають на зміст, на письмі не передаються, тому можуть виникати омографічні пари.

Зокрема, ознакою фонетичного розрізнення ряду омографів є наголос, який, незважаючи на існування усталеного способу його графічного позначення, на письмі здебільшого не використовується. Приклади омографів, що відрізняються наголосом: аба́ка (архітектурна деталь) і абака́ (рослина, волокно) а́тлас (збірка мап) і атла́с (тканина) гла́дкий (рівний) і гладки́й (повний, угодований) го́род (місто) і горо́д (сад) гребі́нник (рослина) і гребінни́к (майстер з виготовляння гребенів) гря́да (грядка) і гряда́ (пасмо) де́рен (покрив ґрунту) і дере́н (рослина) за́мок (фортеця, садиба) і замо́к (прилад) за́пал (збудження, порив, піднесення) і запа́л (пристрій) зо́льник (курганний насип) і зольни́к (частина топки) ко́лос (суцвіття) і коло́с (велет) лу́па (збільшувальне скло) і лупа́ (відпалі частинки шкіри при себореї) лю́фа (ствол зброї) і люфа́ (рослина) наві́сний (про траєкторію) і навісни́й («той, що нависає», «призначений для підвішування»; «навіжений, знавіснілий») наре́чений («названий») і нарече́ний («жених») ні́коли («наразі нема часу для чого-небудь») і ніко́ли («за жодних обставин») о́бід (обруч, деталь колеса) і обі́д (прийом їжі) — омографія існує лише в називному і знахідному відмінках, оскільки кореневий [і] має різне походження: у першому слові — від [о], у другому — від [ѣ]. о́бруч (поряд) і обру́ч (велике кільце, браслет) о́писка (мінеральна фарба) і опи́ска (випадкова помилка в написаному тексті) о́чник (студент очного відділення) і очни́к (окуліст) па́хол («холка») і пахо́л («слуга», «підліток») по́діл (ділення) і поді́л (низ) — омографія існує лише в називному й знахідному відмінках пра́вило (настанова, припис) і прави́ло (інструмент) си́тник (хліб; майстер, що виготовляє сита) і ситни́к (рослина) сі́м'я (насіння) і сім'я́ (родина) — омографія існує лише в називному відмінку, бо ці слова належать до різних типів відмінювання (сі́м'я — сі́мені і сім'я́ — сім'ї́) сі́яти (садити насіння) і сія́ти (сяяти) те́рен (рослина) і тере́н (територія) ті́пати («трясти») і тіпа́ти («очищати волокна») ко́пати (ударяти ногою) і копа́ти (рити) фа́нза (китайське житло) і фанза́ (китайська тканина) ці́лик (приціл) і ціли́к (цілина) Окрім того, до такого типу омографів належать також граматичні форми слів, що відрізняються лише наголосом: ру́ки (Н. мн.)/руки́ (Р. одн.).

Ряд омографів відрізняється лише твердістю чи м'якістю зубних приголосних перед і — ця особливість української фонетики графічно відображалась у деяких старих правописах (зокрема, в желехівці), але не має графічного відображення в сучасній орфографії. Твердість зубних приголосних ([d], [t], [z], [s] [t͡s], [d͡z], [n], [ɭ]) зберігається перед [і] на місці історичного [ɔ], перед закінченням прикметників твердої групи, а також на межі префікса, в решті випадків зубні приголосні перед [і] здебільшого вимовляються м'яко. Наприклад, ніс (носа)/ніс (нести), надійний («що дає надої»)/надійний («що дає надію») відрізняються, відповідно, твердістю та м'якістю приголосної перед і, що виникла, відповідно, з історичних [ɔ] та [ɛ]/[ě] (внаслідок ікавізму). Пари дружні(згуртовані, від дружний)/дружні (союзні, неворожі, від дружній), насінні (насінний)/насінні (насіння) та деякі інші відрізняються твердістю/м'якістю приголосної перед закінченням. У ряді діалектів, однак, розрізнення твердості/м'якості приголосних перед і зникло, тому такі омографи можуть розглядатись і як омоніми.

У період, коли з українського алфавіту було вилучено букву ґ, омографами стали такі пари слів, як ґніт/гніт, ґрати/грати — розрізнення фрикативного/проривного г зберігалося при вимові і було частиною орфоепічної норми радянського періоду, хоч і не відображалось на письмі.

В інших мовах

Російська мова У російській мові причиною появи омографів також є здебільшого неоднозначність наголосу: жа́ркое («жарке») і жарко́е («печеня») за́мок (споруда) і замо́к (пристрій) за́пах («запах») і запа́х («перекриття однією полою одягу другу, захі́д») ле́дник («льодовня») і ледни́к («льодовик») хло́пок («бавовна») і хлопо́к («удар, оплеск»)

Ще одна поширена причина — факультативність написання літери ё, заміна її на е: вёдро («ясна погода, ве́дро») і ведро́ («відро») всё («все») і все («всі») нёбо («піднебіння») і небо («небо») падёж («падіж, масова загибель тварин») і паде́ж («відмінок») совершённый («здійснений», «доконаний») і соверше́нный («досконалий») фён (вітер) і фен (прилад).

Омографи інших типів в російській мові зустрічаються значно рідше. Іноді вони виникають через варіативність вимови літери ч: сердечный: [sʲɪrˈdʲeʂnɨɪ̯] человек («щира людина») і [sʲɪrˈdʲet͡ɕnɨɪ̯] приступ («серцевий напад») конечно: [kɐˈnʲeʂnə] шучу («звісно жартую») і множество [kə.ˈnʲeʨ.nə] (множина скінченна) считать: [ɕːɪˈtatʲ] деньги/взрослым («рахувати гроші / вважати дорослим») і [ɕt͡ɕɪˈtatʲ] информацию («зчитати інформацію»). Деякі словоформи можуть належати до різних слів: тесте: сосиска в [ˈtʲesʲtʲɪ] («сосиска в тісті») і ошибка в [ˈtɛsʲtʲɪ] («помилка в тесті») Питер: [ˈpʲitʲɪr] криминальный город («Пітєр кримінальне місто») і [ˈpʲitɛr] Пэн («Пітер Пен»).

Англійська мова В англійській мові омографи трапляються внаслідок неоднозначностей у читанні деяких буквосполучень: bow [boʊ] («лук») і bow [baʊ] («уклін», «ніс корабля») close [kləʊs] («близький», «близько») і close [kləʊz] («закрити»). gill [ɡɪl] («зябра») і gill [dʒɪl] («джил») live [laɪv] («живий») і live [lɪv] («живу») read [ɹiːd] («читаю») і read [ɹɛd] («прочитаний», «читав») slough [slaʊ] («болото», «багно») і slough [slʌf] («скинута шкіра змії», «виповзок»)Існує і графічний варіант слова в останньому значенні — sluff

Див. також Омогліф Омоніми Омоформи Омофони

Примітки

Посилання