Голова́ радя́нського військо́вого ві́домства — вища посадова особа у Збройних силах СРСР, що існувала під різною назвою протягом 1917–1991 років. Після захоплення влади більшовиками шляхом збройного повстання проти Тимчасового Уряду Російської республіки 7 листопада 1917 року та проголошення Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки був утворений Комітет з військових і морських справ, який незабаром було перейменовано на Раду народних комісарів (РНК) з військових і морських справ. З утворенням першого уряду СРСР 12 листопада 1923 року був створений Народний комісаріат з військових та морських справ СРСР, який очолював Народний комісар оборони СРСР. Пізніше, у різні роки назва посади змінювалася, як і сам вищий орган військового управління СРСР.
Список очільників радянського військового відомства
Народні комісари з військових справ РРФСР (1917—1923)
#ФотоВ/званняІм'яРоки життяВ посадіСтисла біографіяПочатокКінецьЧас — Комітет народних комісарів з військових і морських справ 8 листопада 1917 15 листопада 1917 7 днів колегіальний орган управління 1 Подвойський М. І.(4 (16) лютого 1880 — 28 липня 1948) 15 листопада 1917 13 березня 1918 118 днів український радянський державний та військовий діяч російського комуністичного режиму в Україні. Нарком з військових справ РРФСР (листопад 1917 — березень 1918). Член Комітету революційної оборони Петрограда (лютий — березень 1918), член Реввійськради Республіки (вересень 1918 — липень 1919) та одночасно (січень-вересень 1919) — нарком військової ради Української РСР, член Реввійськради 7-ї армії Західного фронту (жовтень — грудень 1919), 10-ї армії Кавказького фронту (січень — березень 1920) 2 Троцький Л. Д.( — 21 серпня 1940) 14 березня 1918 12 листопада 1923 5 років, 7 місяців, 30 днів російський революціонер українсько-єврейського походження, активний учасник російського та міжнародного соціального та комуністичного руху, радянський державний, партійний та військово-політичний діяч, комуністичний діяч, ідеолог троцькізму — однієї з ревізій марксизму. Голова виконкому Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів (вересень — грудень 1917), народний комісар у закордонних справах РРФСР (листопад 1917 — березень 1918), Голова Революційної військової ради (вересень 1918 — січень 1925)
Народні комісари з військових та морських справ СРСР (1923—1934)
#ФотоВ/званняІм'яРоки життяВ посадіСтисла біографіяПочатокКінецьЧас 2 Троцький Л. Д.( — 21 серпня 1940) 12 листопада 1923 26 січня 1925 1 рік, 2 місяці, 15 днів російський революціонер українсько-єврейського походження, активний учасник російського та міжнародного соціального та комуністичного руху, радянський державний, партійний та військово-політичний діяч, комуністичний діяч, ідеолог троцькізму — однієї з ревізій марксизму. Голова виконкому Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів (вересень — грудень 1917), народний комісар у закордонних справах РРФСР (листопад 1917 — березень 1918), голова Революційної військової ради (вересень 1918 — січень 1925) 3 Фрунзе М. В.( — 31 жовтня 1925) 26 січня 1925 31 жовтня 1925† 279 днів російський революціонер, радянський державний і військовий діяч, військовий теоретик, один з основних воєначальників у Червоній армії під час громадянської війни в Росії та радянсько-української війни. Голова Революційної військової ради (січень — жовтень 1925) 4 Ворошилов К. Є.( — 2 грудня 1969) 6 листопада 1925 20 червня 1934 8 років, 232 дні російський радянський військовий та політичний діяч, революціонер, двічі Герой Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці (7.05.1960), Герой Монгольської Народної Республіки (29.05.1957), перший Маршал Радянського Союзу (20.11.1935). У 1925—1940 роках нарком з військових і морських справ і нарком оборони СРСР. У 1953—1960 роках номінальний глава Радянської держави (Голова Президії Верховної Ради СРСР) (15 березня 1953 — 7 травня 1960). Один з організаторів та учасників масових репресій у СРСР. Учасник громадянської війни в Росії 1917—1922 та Другої світової війни
Народні комісари з військових та морських справ СРСР (1934—1946)
#ФотоВ/званняІм'яРоки життяВ посадіСтисла біографіяПочатокКінецьЧас 4 Маршал Радянського СоюзуВорошилов К. Є.( — 2 грудня 1969) 20 червня 1934 7 травня 1940 5 років, 322 дні російський радянський військовий та політичний діяч, революціонер, двічі Герой Радянського Союзу (3.02.1956; 22.02.1968), Герой Соціалістичної Праці (7.05.1960), Герой Монгольської Народної Республіки (29.05.1957), перший Маршал Радянського Союзу (20.11.1935). У 1925—1940 роках нарком з військових і морських справ і нарком оборони СРСР. У 1953—1960 роках номінальний глава Радянської держави (Голова Президії Верховної Ради СРСР) (15 березня 1953 — 7 травня 1960). Один з організаторів та учасників масових репресій у СРСР. Учасник громадянської війни в Росії 1917—1922 та Другої світової війни 5 Маршал Радянського СоюзуТимошенко С. К.( — 31 березня 1970) 7 травня 1940 19 липня 1941 1 рік, 73 дні радянський військовий діяч українського походження, Маршал Радянського Союзу (1940), двічі Герой Радянського Союзу (1940, 1965), кавалер ордена «Перемога» (1945). Народний комісар оборони СРСР (1940—1941). Голова Ставки Верховного Головнокомандування Червоної армії (червень-липень 1941). Учасник Першої світової, громадянської війни в Росії, радянсько-польської, радянсько-фінської та німецько-радянської воєн 6 Генералісимус Радянського СоюзуСталін Й. В.(18 грудня 1878 — 5 березня 1953) 19 липня 1941 25 лютого 1946 4 роки, 221 день радянський політичний, державний і військовий діяч грузинського походження, Генеральний секретар ЦК КПРС (1922—1953), Голова Ради Народних комісарів СРСР (1941—1953), генералісимус Радянського Союзу (1945). Учасник Громадянської війни в Росії, радянських агресій до Польщі, Фінляндії, Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини та Другої світової війн. Одна із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, об'єкт фанатичного культу особи, диктатор, винний у порушенні фундаментальних прав та свобод людини, масових репресіях, етнічних чистках, сотнях тисяч страт і голоді, внаслідок яких загинули мільйони людей. Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву сталінізм
Народні комісари Військово-Морського Флоту СРСР (1937—1946)
#ФотоВ/званняІм'яРоки життяВ посадіСтисла біографіяПочатокКінецьЧас 1* Армійський комісар 1-го рангуСмирнов П. О.(29 травня 1897 — 22 лютого 1939) 30 грудня 1937 30 червня 1938 182 дні радянський військовий діяч, політпрацівник, армійський комісар 1-го рангу (1937). Начальник Політичного управління РСЧА (липень — жовтень 1937), заступник Народного комісара оборони СРСР (жовтень — грудень 1937), член Військової ради при Народному комісарові оборони СРСР (1934—1938). Учасник громадянської війни в Росії. Один з головних організаторів репресій в армії. Репресований та розстріляний 2* Командарм 1-го рангуФріновський М. П.( — 4 лютого 1940) 8 вересня 1938 20 березня 1939 193 дні радянський діяч радянських органів держбезпеки, командарм першого рангу (1938). Учасник громадянської війни в Росії. Один з безпосередніх організаторів «Великого терору». Репресований та страчений 3* Адмірал флотуКузнецов М. Г.( — 6 грудня 1974) 28 квітня 1939 25 лютого 1946 6 років 303 дні радянський військово-морський діяч, Адмірал флоту Радянського Союзу (1955), Герой Радянського Союзу (1945), Народний комісар Військово-Морського Флоту СРСР (1939—1946), Військово-морський міністр (1951—1953), Головнокомандувач ВМФ СРСР. Учасник громадянської війни в Іспанії, боїв біля озера Хасан та німецько-радянської війни
Народні комісари Збройних сил СРСР (1946) #ФотоВ/званняІм'яРоки життяВ посадіСтисла біографіяПочатокКінецьЧас 6 Генералісимус Радянського СоюзуСталін Й. В.(18 грудня 1878 — 5 березня 1953) 25 лютого 1946 15 березня 1946 18 днів радянський політичний, державний і військовий діяч грузинського походження, Генеральний секретар ЦК КПРС (1922—1953), Голова Ради Народних комісарів СРСР (1941—1953), генералісимус Радянського Союзу (1945). Учасник Громадянської війни в Росії, радянських агресій до Польщі, Фінляндії, Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини та Другої світової війн. Одна із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, об'єкт фанатичного культу особи, диктатор, винний у порушенні фундаментальних прав та свобод людини, масових репресіях, етнічних чистках, сотнях тисяч страт і голоді, внаслідок яких загинули мільйони людей. Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву сталінізм
Міністри Збройних сил СРСР (1946—1950) #ФотоВ/званняІм'яРоки життяВ посадіСтисла біографіяПочатокКінецьЧас 6 Генералісимус Радянського СоюзуСталін Й. В.(18 грудня 1878 — 5 березня 1953) 15 березня 1946 3 березня 1947 353 дні радянський політичний, державний і військовий діяч грузинського походження, Генеральний секретар ЦК КПРС (1922—1953), Голова Ради Народних комісарів СРСР (1941—1953), генералісимус Радянського Союзу (1945). Учасник Громадянської війни в Росії, радянських агресій до Польщі, Фінляндії, Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини та Другої світової війн. Одна із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, об'єкт фанатичного культу особи, диктатор, винний у порушенні фундаментальних прав та свобод людини, масових репресіях, етнічних чистках, сотнях тисяч страт і голоді, внаслідок яких загинули мільйони людей. Створені за його правління політична система й ідеологія дістали назву сталінізм 7 Маршал Радянського СоюзуБулганін М. О.( — 24 лютого 1975) 3 березня 1947 24 березня 1949 2 роки 21 день радянський політичний та військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1947) (позбавлений звання 26 листопада 1958), Герой Соціалістичної Праці (1955). Голова Ради Міністрів СРСР (1955—1958), 1-й заступник з 1950 року, заступник з 1947 року, а в 1938—1944 рр. заступник голови РНК СРСР. Тричі голова Держбанку СРСР (1938—1940, 1940—1945, 1958). У 1953—1955 рр. міністр оборони, в 1947—1949 рр. міністр збройних сил СРСР. У 1937—1938 рр. голова РНК РРФСР. Учасник громадянської в Росії та німецько-радянської воєн 8 Маршал Радянського СоюзуВасилевський О. М.( — 5 грудня 1977) 24 березня 1949 25 лютого 1950 338 днів радянський полководець, маршал Радянського Союзу (1943), двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), двічі кавалер ордена «Перемога» (1944, 1945). Заступник Верховного Головнокомандувача Збройних Сил СРСР — заступник народного комісара оборони СРСР (17 лютого 1945 — 3 серпня 1945), перший заступник: міністра Збройних Сил СРСР (17 листопада 1948 — 24 березня 1949), міністра оборони СРСР (16 березня 1953 — 15 березня 1956); заступник міністра оборони СРСР (14 серпня 1956 — грудень 1957), Начальник Генерального штабу ЗС СРСР (травень 1942 — лютий 1945; 22 березня 1946 — листопад 1948). Учасник громадянської в Росії та німецько-радянської воєн. Один з найвизначніших радянських полководців Другої світової війни
Військовий міністр СРСР (1950—1953) #ФотоВ/званняІм'яРоки життяВ посадіСтисла біографіяПочатокКінецьЧас 8 Маршал Радянського СоюзуВасилевський О. М.( — 5 грудня 1977) 25 лютого 1950 15 березня 1953 3 роки 18 днів радянський полководець, маршал Радянського Союзу (1943), двічі Герой Радянського Союзу (1944, 1945), двічі кавалер ордена «Перемога» (1944, 1945). Заступник Верховного Головнокомандувача Збройних Сил СРСР — заступник народного комісара оборони СРСР (17 лютого 1945 — 3 серпня 1945), перший заступник: міністра Збройних Сил СРСР (17 листопада 1948 — 24 березня 1949), міністра оборони СРСР (16 березня 1953 — 15 березня 1956); заступник міністра оборони СРСР (14 серпня 1956 — грудень 1957), Начальник Генерального штабу ЗС СРСР (травень 1942 — лютий 1945; 22 березня 1946 — листопад 1948). Учасник громадянської в Росії та німецько-радянської воєн. Один з найвизначніших радянських полководців Другої світової війни
Військово-морські міністри СРСР (1950—1953)