У́ди (до 1706 року — Пристінне) — село в Україні, у Золочівській селищній громаді Богодухівського району Харківської області.
Географія Село Уди знаходиться на березі річки Уди, у яку впадає балка Калинів Яр. Вище за течією річки на відстані 2 км розташоване село Червона Зоря, нижче за течією на відстані 1 км — село Костянтинівка.
Історія Село Уди було засноване на порожніх землях Болховецького повіту, в Удськом стані за наказом від року[РГАДА Фонд 1209, оп. 1 ч.1, спр. 32, арк. 451—456] солдатами та рейтарами з Болховця. Спершу село називалося Пристінним, за лісом біля якого воно було засноване, в тому ж лісі ще до заснування села у болховчан були пасіки. Першопоселенцями були 67 служилих, які брали участь у Чигиринському поході. Нащадки деяких з цих першопоселенців проживали в Удах і на початку XXI століття: Бобровникови, Бажинови, Баранови, Бушеви, Гуньбіни, Гур'єви, Єрмакови, Жигалови, Звєрєви, Крохіни, Кузнєцови, Лантінови, Лосєви, Сухорєви, Черкасови, Чехічіни, Шафоростови, Юр'єви, Сміцкови та Ємельянови.
У 1822 році побудована кам'яна однопрестольна Різдвяно-Богородицька церкваСправочная книга для Харьковской епархии/ Состав..Иван Самойлович (секретар Харьковской Духовной Консистории). Харьков: Русская Типо-Литография И. М., 1908. С. 67..
За даними на 1864 рік у казеному селі, центрі Удянської волості Харківського повіту, мешкало 3742 особи (1834 чоловічої статі та 1908 — жіночої), налічувалось 432 дворових господарства, існувала православна церква.
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 5167 осіб.
Село постраждало внаслідок голодомору у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 406 людей.
12 червня 2020 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Золочівської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Золочівського району, село увійшло до складу Богодухівського району.
Під час повномасштабного російського вторгнення село було окуповане 30 серпня 2022. 12 вересня цього ж року українські збройні сили звільнили населений пункт. Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток російська 80,89% українська 18,55% інші/не визначилися 0,55%
Сучасний стан У селі є школа, пошта, магазин, поліклініка. Щосереди працює базар. У грудні 2008 було урочисто відкрито газопровід.
Відомі уродженці Сміцков Іван Юхимович (1942—2017)—голова колективного сільськогосподарського підприємства «Іскра», яке він очолював з 1983 по 2000 рік, а з березня 2000 по 2004 рік він був керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Удянське».
Бажинов Іван Денисович — український літературознавець і літературний критик, кандидат філологічних наук (1964). Солодилов Микола Федотович (1924—1983) — Герой Радянського Союзу.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Харківська область)
Джерела Історія міст та сіл УРСР (рос.) Удянская Волость Сайт об історії та генеалогії села Уди (рос.).
Примітки