«Тигроло́ви» — пригодницький роман з автобіографічними елементами Івана Багряного, написаний та виданий 1944 року як «Звіролови» у краківському журналі «Вечірня година».Іван Павлович Багряний: До 100-річчя від дня народження: Біобібліографічний покажчик. Укладач Блінова Н. В. Дніпро: Обласна універсальна наукова бібліотека, 2005. 15 стор.Поема всепереможного оптимізму — Друг читача, 14.11.2008Оксана Утріско. «Тигролови» Івана Багряного та галицький пригодницький роман 30-х років ХХ століття: проблема актуалізації типологічного зіставлення // Парадигма. 2011. Вип. 6. стор. 123—131 Чернетка оригіналу тексту «Звіроловів/Тигроловів» залишилась в УРСР, тому після переїзду автора до Німеччини у 1944—1946 роках, Багряному довелося повністю відновлювати текст із пам'яті; цю відновлену версію й було видано 1946 року під назвою «Тигролови» у видавництві «Прометей» у Новому Ульмі.Передмова до першого видання «Тигроловів». // Іван Багряний. «Тигролови» У 2 ч. (1-ше вид.) Новий Ульм: Прометий. 1946. 168 стор. (книга 1)
Окремими виданнями роман виходив за кордоном 1946 року (Ной-Ульм), 1955 року (Детройт), 1970 року (Нью-Йорк) (скорочена версія), 1991 року (Детройт). Роман також перекладено та видано англійською (1954), нідерландською (1959), німецькою (1961), російською (1992, скорочено), та іспанською (2006) мовами.Максим Балаклицький. «Тигролови» Івана Багряного як український бестселер // Наукові записки ХДПУ ім. Г. С. Сковороди: Серія Літературознавство. 2003. Вип. 3. стор. 112—116Дм. Нитченко. «Листи Письменників». — Мельборн: В-во «Ластівка». 199 стор. ISBN 0 949617-13-X, стор 3-5Прозова спадщина. Іван Багряний. Бібліографічний покажчик — Центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка для дітей міста Києва Наприкінці 1950-х планувався також вихід перекладу роману італійською, данською та іншими мовами.
Сюжетну канву роману побудовано навколо двох постатей — несправедливо засудженого Григорія Многогрішного й майора НКВС Медвина, який його розшукує. Юнак тікає з ешелону смерті — і в сотень інших арештантів піднімається дух, з'являється надія хоч не на порятунок, а на помсту своїм мучителям. Він блукає в нетрях у пошуках порятунку й безпечного місця — і рятує дівчину-мисливицю від розлюченої ведмедиці, хоча сам був на межі смерті від фізичного виснаження. Користується гостинністю українського роду Сірків із Зеленого Клину — і стає їм за сина та брата, партнера у полюванні. Закохується в Наталку, страждає, але приховує свої почуття, щоб не наражати дівчину на небезпеку, — і врешті-решт вони взаємно закохуються, а Григорій здійснює помсту своєму мучителю.
Американський літературний критик , у своїй рецензії «Зворушлива розповідь про політичне заслання» для газети «» від 10 лютого 1957 року[Stirring Tale of Political Exile (The Hunters and the Hunted. By Ivan Bahriany. 245 pp. NY: St. Martin's Press. $ 3,50. Reviewed by Walter Havighurst)] // New York Herald Tribune. 10 February 1957. p. 12 охарактеризував роман як «красномовну та захопливу пригодницьку повість, яка водночас є й не менш палкою гонитвою за політичною свободою. Це твір лицарства та хоробрості, несподіваний у нашій незугарній літературі».оригінал англійською: This eloquent and exciting adventure story is an equally exciting pursuit of political freedom. It is a novel of chivalry and valor, unexpected wild themes in our grubby fiction.Stirring Tale of Political Exile // The Ukrainian Weekly, № 32 від 16 лютого 1957. стор. 1 Дмитро Нитченко. Фраґменти із життя Івана Багряного // Дмитро Чув (упорядник). «Новий обрій: альманах». Мельбурн-Аделаїда: Ластівка, Ч. 9 від 1993. 299 стор: стор. 224—241. ISBN 0-949617-15-6
Історія написання та видання
Варіанти оформлення Іваном Багряним обкладинки до першого видання роману «Тигролови» у 1947 році; Особистий архів автора
В основу твору покладено автобіографічні події: заслання Багряного на далекий Схід, до ГУЛАГу. Втікши з етапного спецпотяга НКВС, що перевозив засуджених ГУЛАГу до Сибіру, автор «Тигроловів» майже два роки жив у тайзі, глибоко пізнавав і полюбив цей далекий і суворий край та його мешканців, не тільки людей, а й тварин. А його герой Григорій Многогрішний увібрав у себе чимало багрянівських рис характеру.
Оригінальну версію твору було написано 1943 року. Під час спілкування з другом, письменником Аркадієм Любченком, поет Багряний, напівжартома поділився планами написати повість або навіть роман. Любченко взявся відмовляти Багряного від цієї ідеї, наголошуючи, що його покликання — це поезія, а не проза. Та Багряний так захопився, що взявся експромтом розповідати Аркадію про сюжет майбутнього твору. Любченко вважав це жартом і лише сміявся. Згодом Любченка заарештувало Гестапо, а Багряний згадав про свою обіцянку й вирішив її виконати.
Перебуваючи на окупованій німцями Західній Україні, переховуючись від гестапівців у Моршині, Іван Багряний написав твір за 14 днів, автор працював майже цілодобово, практично абстрагувавшись від реальності.
В основу роману поклав власний гіркий притайожний випадок:
Твір було вперше надруковано 1944-го року у львівському журналі «Вечірня година» у скороченому вигляді під назвою «Звіролови». Того самого року на літературному конкурсі у Львові роман було нагороджено першою премією, яку він розділив із повістю Тодося Осьмачки «Старший боярин».Багряний Іван. Вибрані твори.— Київ: Книга, 2007.— 368 с. ISBN 978-966-8314-28-5.
Через те, що чернетка тексту після переїзду автора до Німеччини у 1944—1946 роках залишилася в УРСР, Багряному довелося повністю відновлювати текст із пам'яті, цю відновлену й розширену версію було видано 1946-го року під назвою «Тигролови» у ной-ульмському видавництві «Прометей».
1963 року філія Об'єднання демократичної української молоді з Чикаго запровадила акцію, щоб номінувати Багряного на Нобелівську премію з літератури, але його передчасна смерть перешкодила офіційному висуненню на нагороду«По лінії найбільшого опору…», Микола Жулинський, с. 289.
Про роман
Назва Назва твору є символічною. Змінивши її з початкової «Звіролови» на «Тигролови», Іван Багряний суттєво поглибив змістові акценти розповіді. Тигр — один з наймогутніших і найнебезпечніших диких звірів. Родина Сірків, живучи в єдності з навколишньою природою, навчилася приборкувати цих звірів. Автор утверджує мужність, фізичну та моральну силу Сірків, представників українського народу, їхню здатність перемагати найтяжчі обставини.
Через мотиви втечі й «польованої людини» образ Григорія Многогрішного також асоціюється з цим сильним, сміливим і волелюбним диким звіром. Іван Багряний показує становлення «нового українця», який зможе здолати дракона і, таким чином, вибороти право свого народу на майбутнє. Нащадок козацької шляхти (Григорій — брачний товариш гетьмана Дем'яна Многогрішного) вступає у боротьбу й убиває «новітнього тигролова», уособлення радянської імперської системи майора Медвина.
Місце дії Спочатку етапний спецпотяг НКВС, що перевозив засуджених ГУЛАГу на Далекий Схід. Після втечі протагоніста з цього «потяга смерті» — Далекий Схід, дике Приамур'я і Зелений Клин, де в той час проживала значна кількість безземельних, спраглих за волею українців.
Сюжет Молодий Григорій Многогрішний тікає з поїзда під час етапування через Сибір. Це піднімає дух інших етапованих. Многогрішний планує дібратися до Маньчжурії, Китаю, Японії чи навіть Аляски. На 5-й день подорожі тайгою він, втомлений і голодний, знаходить схованку горіхів, зібраних бурундуком. Далі він натрапляє на мисливську хатину, звідки забирає мисливський ніж, і рятує від нападу ведмедиці Наталку Сірко. Дівчина розповідає, що її родина, переселенці з України, — мисливці на тигрів. Многогрішний опинився в Зеленому Клину, де мешкає багато українців. Наталчин батько Денис і брат Гриць вирішують лишити Многогрішного в себе та навчити полювати.
Сірки навідуються до іншої родини тамтешніх українців, Морозів. Про Многогрішного вони вигадують, що той інженер із райцентру. Денис вірить, що Многогрішний приносить мисливцям удачу. Многогрішний закохується у Наталку, але сумнівається чи мають їхні стосунки якісь перспективи. Пропозицію матері поїхати до родичів у Київ Наталка відхиляє. Многогрішного кусає отруйна змія, але за кілька днів той одужує. Він стає досвідченим мисливцем, святкує разом з Сірками Різдво. Дізнавшись про намір Гриця їхати до Хабаровська, щоб здати хутро, Многогрішний проситься вирушити з ним. Вони їдуть туди поїздом, на який з обшуком приходить НКВС. Однак, Многогрішного не впізнають.
Гриць отримує необхідні документи завдяки знайомству в мисливській інспекції. В Хабаровську Многогрішний і Гриць відвідують ресторан, різні крамниці, та відбивають напад грабіжника. По поверненню в хатину Сірків, Многогрішний бачить напис на снігу, з якого розуміє, що слідчий Медвин, який раніше катував його, в цьому регіоні.
Після вдалого полювання на тигра, Многогрішний знаходить пачку цигарок, що підкріплює його побоювання — Медвин поруч. Коли той зі ще одним співробітником намагається спіймати Многорішного, Многогрішний застрелює обох. Многогрішний розповідає Наталці про своє минуле і вирішує тікати в Маньчжурію.
Коли він повертається, щоб попрощатись, Наталка вирушає з Многрішним. Обоє влаштовують вибух, аби відвернути увагу прикордонників, і тікають з СРСР. Наталка відправляє до батьків і брата записку за допомогою пса Заливая. За кілька днів Заливай тікає і вирушає за Наталкою.
Головні герої Григорій Многогрішний — молодий інженер-авіатор віком 25 років, який засуджений на 25-річне ув'язнення. Нащадок славного українського гетьмана Дем'яна Многогрішного, першого політкаторжанина. Йому вдалося втекти з потяга з засудженими, стрибаючи «у певну смерть, але не здався. Дев'яносто дев'ять шансів проти одного було за те, що від нього залишаться самі шматки, але стрибнув». Наталка Сірко — «бистроока, мов горлиця», стріляє на полюванні не гірш за батька, а тайменя в річці ловить, як ніхто. Гриць Сірко — «густобровий, кремезний парубок», молодий, спритний мисливець, відданий чоловічій дружбі й родині. Денис Сірко — несхибний мисливець, справжній господар тайги, батько сімейства Сірків. Сірчиха — працьовита дружина Дениса, «в очіпку, рясній стародавній спідниці», охороняє затишок і тепло в хаті, але часто хоче піти з родиною на полювання до тайги. Майор НКВС Медвин — «професійний тигролов», що їде на пошуки безстрашного й відчайдушного втікача, який кинув виклик самій системі.
Композиційний принцип та проблематика твору На думку літературознавця Миколи Ткачука, проблематика роману «Тигролови» надзвичайно широка й забарвлена філософією екзистенціалізму. В романі з'ясовуються справжні причини трагічності буття людини в тоталітарному суспільстві".
Ткачук зазначає, що основним композиційним принципом, за яким побудовано роман, є принцип дихотомії, тобто сюжетні лінії розгортаються паралельно й зіставляються. Григорієві Многогрішному протистоїть майор НКВС Медвин, цей новітній тигролов, який переслідує волелюбного українського юнака, не прирученого тоталітарним режимом «тигра». Григорій — праонук гетьмана Дем'яна Многогрішного (1668—1672), який боровся проти окупації України московськими царями, через що його заслали на каторгу до Сибіру. У такий спосіб романіст підкреслює спадкоємність волелюбних ідей українців і головного героя, коріння якого сягають часів Запорізької Січі.