Трамваї у Вроцлаві () — найстаріша система трамваїв в Польщі у місті Вроцлав. Трамвайне сполучення у місті засноване 10 липня 1877 року. Нараховує 23 маршрути денного трамваю (нічні маршрути були замінені автобусними у 2003 році) та 258,2 км трамвайної мережі (ширина вроцлавської колії 1435 мм). Обслуговується 410 вагонами, 6 трамвайними депо та 20 розворотними кільцями.

Історія

Конка

4 липня 1876 року підприємець з Берліна Йоганес Бюсінг заснував концесію на 30 років для будівництва та експлуатацію кінного трамваю в місті Вроцлав. 1 листопада того ж року концесія була перейменована на АТ Вроцлавське товариство вуличної залізниці . Перший кінний трамвай у Вроцлаві пішов 10 липня 1877 на маршруті від вулиці Красінського до Зоологічного саду. Наступна лінія: Кжикі — вокзал Надодрський (через вулиці Силезьких Повстанців, Свідницьку, Університетський міст). У 1878 році здано до експлуатації сполучення Ринок — перехрестя вулиць Траугутта та На Низьких Ланках (через вулиці Олавська, Траугутта), а в 1884 році — лінія до Головного Вокзалу (через вулиці Вежбова та Коллонтая).

У 1885 році завершено будівництво обхідної лінії, яка йшла від Головного Вокзалу через вулиці Домбровського, Красінського, Словацького, Вишинського, Сінкевіча, Матейки, Пруса, Кілінського, Єдності Народової, Дюбуа, Мещанську, Владислава Ягелли, Мостову, Подвалем, Легніцьку, Набицінську, Браніборську, Тенчову, Свєбодзьку, Сондову и Пілсудського. Пізніше була добудована друга колія, що дозволило збільшити кількість трамваїв в мережі. Тоді було в експлуатації 2 депо: на вулиці М. Склодовської-Кюрі, 39 та на вулиці Силезьких Повстанців, 98, які були обладнані мийницями (банями) для коней, кузнями, мийницями для пасажирських вагонів, вогнетривкими приміщеннями для зберігання нафти, вагами тощо. Після будівництва електричного трамваю кінні маршрути ліквідували (остання конка ліквідована 30 червня 1906 року: міст Звєжинецького — Щитницький міст, через вул. Паркову).

BSEG отримувала великі доходи, у 1878—1909 роках підприємство виплачувало дивіденди у розмірі щонайменше 5 %, а у 1899 року — аж 14 %.

+ Статистика підприємства Breslauer Straßen-Eisenbahn-GesellschaftРікКількість конейКількість вагонівКількість перевезених пасажирівКількість працюючих1891 524 86 8,2 млн немає даних1900 337 140 15,4 млн 4951909 21 394 28,3 млн 967

Введення електричних вагонів 2 квітня 1892 року було засновано нове трамвайне підприємство під назвою АТ Вроцлавські Електричні Трамваї під концесію на 30 років для будівництва та експлуатації електричних трамвайних мереж. Офіційне акціонерне товариство засноване 9 червня 1892 року. 14 липня 1893 року (за іншим джерелом, 14 червня) була збудована перша лінія з Грабішини на Раковець — це перша лінія електричного трамваю на теренах сучасної Польщі.

Розвиток трамвайної мережі У той самий час з'явилися перші лінії міського трамваю. 14 липня 1902 SSB відкрила перші дві лінії: з Південного парку (Park Południowy) через площу Гіршфельда (plac Hirszfelda), вул. Т.Зелінського, площі Музейну, Підвальну і Поморську до Народного Палацу і з вулиць Слензней при Сяночку, Зелінського до Народного Палацу, які використовувались частково на умовах концесії з товариством BSEG.

У 1904 році продовжено лінію по вулиці Слензній до цвинтаря на Вишневій алеї. 26 серпня 1906 року продовжено лінію у напрямку Особовіцького кладовища, яке на той час знаходилось поза межею міста;— до села Особовіце. Це була перша у Вроцлаві лінія на відокремленій колії і яка закінчувалась на розворотній петлі (лінія існує до цього дня). 26 листопада 1908 року відкрито лінії по вулицям Щасливій і Гайовській. 24 грудня 1909 року, завдяки угоді з ESB із спільним користуванням з лінії по вулиці Пулавського, відкрито лінію через цю вулицю а також Пуркинєго до Нового Торгу. Трохи раніше розпочато будову траси міського трамвая через новий Грюнвальдський міст і Грюнвальдський майдан. BSEG запротестувало проти планів спільного використання колії по вулиці Марії Склодовської-Кюрі, і місто внесло справу до суду. Водночас Товариство оскаржило плани міської влади щодо будівництва лінії через Новосільську вулицю, яка могла відібрати частину пасажирів ліній вулиць Вишневського і Пруса.

У 1911 році місто вирішило викупити Вроцлавське Товариство Вуличної Залізниці (BSEG) за суму у десять мільйонів марок, і його майно включено до Міських Трамваїв Вроцлава (SSB), які завдяки цьому стали найбільшим перевізником. З метою експлуатації всіх вагонів побудовані два депо: перше при Слов'янській вулиці (введене в експлуатацію в 1910 році), друге — при вулиці Вроблевського (введене в експлуатацію в 1913 році). 1 липня 1912 року у Вроцлаві відкрито новий вид транспорту — цього дня була задана в експлуатацію тролейбусна лінія з Вовчого Кута (Краківська&вул. - депо) до Брохова, протяжністю 4,4 км. У зв'язку з численними труднощами ця лінія після року роботи піддалася безповоротній ліквідації. Перша світова війна принесла чималі руйнації міських комунікацій. Всупереч цьому, місту вдалося продовжити відрізок лінії з Кам'яної вулиці до села Тарногай.

У 1919 році ESB мали 85 моторизованих вагонів, 150 причіпних, на підприємстві працювало 673 особи і було перевезено 29,6 млн пасажирів.

З'єднання трамвайних мереж міста Конкуренція між підприємствами спричинила швидкий, але відносно невпорядкований розвиток мережі. Ще 6 вересня 1900 року прийнято рішення міської ради про те, щоб скористатися правом першочергового викупу ліній після закінчення терміну концесії ESB. Складену угоду, на підставі якої 1 липня 1923 року місто повинно були перейняти ціле майно ESB, однак з міркувань економії бюджету цю дату було перенесено на 1 березня 1924 року. Безповоротно ця подія відбулася в двох етапах 1 і 13 квітня. ESB поставлено 20 січня 1926 в стан ліквідації, яка тривала до 1931 року. З тих пір міське підприємство було монополістом. У 1924 роках -1927 перебудовано мережі в центрі міста, прагнучи до ефективного використання ліній, складної з двох незалежних частин. Завдяки цьому виникла зв'язна трамвайна мережа, яка принципово не змінилася до наших днів.

У жовтні 1935 року реформовано траси трамвайних ліній з метою оптимізації обслуговування місць масових видовищ. Побудовано додатковий, третій перон при Народному Павільйоні а також розворотну петлю при Олімпійському Стадіоні. У 30 роках продовжено лінію по проспекту Галлера. На відрізку між вулицею Гайовською і розворотною петлею на вулиці Беньовського курсував перший у Вроцлаві вагон з приймачем пантографом. З кінця 30 років поступово у всіх вагонах змінюють приймачі струму на пантографи, однак до кінця II світової війни не закінчено перебудову депо.

Друга Світова війна У період II світової війни трамвайні лінії значно постраждали. З огляду на використання запасів бензину на воєнні потреби, трамваї мусили перейняти також пасажирів автобусів і автомобілів. 1 листопада 1943 року проведено цілковиту реорганізацію лінії. Прагнучи до якомога ефективнішого використання трамвайного депо, намагалися спрямувати всі лінії так, щоб кожна дільниця мала безпосереднє поєднання однаково як з Ринком, так і з Головним Вокзалом. Під час війни функціонували санітарні вагони, що перевозили поранених. У зв'язку з цим змогли побудувати одне одноколійне продовження лінії — по вулиці Слензній від проспекту Дубового до брами нового лазарету при вулиці Вєглій, завдяки чому отримано можливість транспортувати поранених з вокзалу. Під час облоги Вроцлава збудовано з трамвайних вагонів барикади.

Післявоєнний час Трамвайний парк міста після війни був зруйнований в значній мірі — тільки тягових вагонів понад 200 (зруйновано від 25 % до 50 %) а також близько 200 причепних вагонів, зремонтувати було можливо лише 43 тягових та 150 причепних вагонів.

+ Зведення трамвайних ліній у Вроцлаві після закінчення Другої Світової війни та їх початкові маршрутиНомерлініїДатавідкриттяМаршрут122 липня 1945Біскупін — Слов'янська26 жовтня 1945Вокзал Надодрський — Карловіце322 листопада 1945Ринок — Легницька/Познанська424 січня 1946Ринок — Цвинтар Грабішинський515 березня 1946Ринок — Краківська625 липня 1946Варшавські мости — Музеальна727 вересня 1946Ринок — Свідницька — Силезьких Повстанців — Кжикі817 липня 1946майдан К.Маркса (зараз — майдан Стжелецький) — Особовіце930 вересня 1946Шопена — Сінкевіча1026 липня 1946Вокзал Надодрський — Вокзал Свебодзький — Вокзал Головний111 грудня 1946алея Кромера — Ковале121947Сенпольно — Ринок1426 травня 1948Грабішинек — Силезьких Повстанців — Ринок151948Дирекційна — Гала Людова01948«Окольна» (навколо центра міста)

Перший післявоєнний трамвай пішов у Вроцлаві 22 липня 1945 року: Біскупін — трамвайне депо по вулиці Слов'янської поблизу вокзалу Надодрського (було лише 3 поїзди, що курсували через 30 хвилин). Поступово були зремонтовані інші лінії (але частина з них більше ніколи не було відновлено): лінія № 2 від вокзалу Надодрського до вул. Жмігродзької (кільце на Завальні), в напрямку Карловця (6 жовтня 1945 року), лінія № 3 з Ринку до перехрестя вулиць Легніцької та Познанської (в поблизу зруйнованих промислових підприємств) — півтори місяця потому (22 листопада 1945 року). Протягом післявоєнного півсторіччя було побудовано ще декілька десятків трамвайних маршрутів, які отримали номери від 16 до 24.

Найвигіднішою інвестицією в післявоєнні роки було будівництво лінії до Лесніці у 1949 році. 17 вересня 1950 року було побудовано трамвайне сполучення в напрямку вул. Опольської на Ксєнже Мале. У 1978 році була відкрита трамвайна траса на вулиці Казіміра Великого (Казімєж) і ліквідований рух трамваїв на Ринку. В той же час були продовжені траси на Ковале, Ксєнже Мале, Опорув, Клецінен та до Пафавагу. У 1970 -х роках знову (після війни) були відкриті лінії на вулицях Дирекційній та східній частині вул. Косцюшки, а лінія на вул. Вишинського (між Щитницькою та Сінкевіча) — аж у 1990 -х роках, коли був розпочатий ремонт там трамвайної колії.

Маршрути

Перелік маршрутів на квітень 2008 року: N Маршрут 0L Вокзал Надодрський - майдан Сташиця - Поморська - Дюбуа - Дмовського - Ягелли - майдан Іоана Павла ІІ - Вокзал Свебодзький - майдан Орланта Львовських - майдан Легіонів - Пілсудського - Вокзал Головний - Малаховського - Пуляського - Паризької Комуни - майдан Врублевського - Управління Воєводства - міст Грунвальдзький - майдан Грунвальдзький - Пястовська - Сєнкевіча - Нововєйська - Вишинського - Нововєйська - Слов'янська - Вокзал Надодрський 0P Вокзал Надодрський - Слов'янська - Нововєйська - Вишинського - Нововєйська - Сєнкевіча - Пястовська - майдан Грунвальдзький - міст Грунвальдзький - Управління Воєводства - майдан Врублевського - Паризької Комуни - Пуляського - Малаховського - Вокзал Головний - Пілсудського - майдан Легіонів - майдан Орланта Львовських - Вокзал Свебодзький - майдан Іоана Павла ІІ - Ягелли - Дмовського - Дюбуа - Поморська - майдан Сташиця - Вокзал Надодрський 1 Посвєнтне - Жмігродзька - Вроцамет - Жмігродзька - Камєнського - Бронєвського - Жмігродзька - Завальна - Тжебніцька - Вокзал Надодрський - Слов'янська - Нововєйська - Вишинського - Нововєйська - Сєнкевіча - Пястовська - майдан Грунвальдзький - Склодовської - Клініки - Врублевського - Зоопарк - Ольшевського - Трамвайова - Хельмонського - Пірамовіча - Біскупін 2 Кжикі - Орла - Силезьких Повстанців - Галлера - Силезьких Повстанців - Управління Праці - Готель "Вроцлав" - Пілсудського - Вокзал Головний - Коллонтая - майдан Домініканський - Управління Воєводства - мост Грунвальдзкий - майдан Грунвальдзький - Склодовської - Клініки - Врублевського - Зоопарк - Ольшевського - Трамвайова - Хельмонського - Пірамовіча - Біскупін 3 Пільчице - Льотніча - Парк Західний - Квіська - Легніцька - Малопаневська - Західна - Легніцька - майдан Стрегомський - Юних Техників - майдан Іоана Павла ІІ - Руська - Ринок - Казімежа - майдан Домініканський - майдан Врублевського - Траугута - майдан Згоди - Краківська - Армії Крайової - Парк Східний - Карвінська - Опольська - Ксенже Мале 4