Самуїл (Самоел) I (; д/н — 861) — 3-й еріставі-хорєпископ Кахетії в 839—861 роках.

Життєпис Походив з гардабанського шляхетського роду Донаурі, яке мало кавказоалбанське або вірменське походження. Про молоді роки обмаль відомостей. Існує припущення, що був сином священника, а потім зайняв його місце.

839 року після смерті князя Ваче обирається новим правителем Кахетії. Переніс резиденцію до Тіанеті. Продовжив антиарабську політику та збереження союзу з Тбіліським еміратом. Крім того уклав союзи з Гуарамом Мампалі з династії Багратіоні та вірменським спарапетом Смбатом VIII Багратуні.

У 840—842 роках спільно з тбіліським еміром Саакою ібн Ісмаїлом боровся проти Халіда ібн Язіда, валі і еміра аль-Армінії, та Баграта I, ерісмтавара Іберії. 842 року в битві біля міста Рех Самуїл з союзником змусив відступити супротивників. Того ж року в битві при Гавазі завдав поразки арабам, що спробували атакувати Кахетію.

853 року знову рушив на допомогу Тбілісі, який взяли в облогу арабські війська на чолі із бугою аль-Кабіром. Проте війська еміра і хорєпископа зазнали поразки, а невдовзі Тбілісі впало. Проте Самуїл відступив у гірські райони, де продовжив боротьбу. Того ж року він завдав поразки Баграту I, що повертався після невдалого походу проти Абхазії, а невдовзі у битві біля Джваріс-Гверді також переміг Бугу, який вимушений був залишити Кахетію і Картлі. Протягом 854 року з переміним успіхом боровся проти мусульманських загонів в Гардабані. За цим Буга аль-Кабір знову вдерся до Кахетії, але в якісь прикордонній місцині Самуїл знову здобув перемогу. Сучасний історик Маріам Лордкіпанідзе розглядає цю поразку Буги від Самуїла як кінець панування Багдадського халіфата над Грузією.

В наступні роки поступово встановлює дружні відносини з Абхазьким царством. Також марно намагався підкорити державу Гереті. Помер 861 року. Владу успадкував його небіж Гавріїл.

Джерела Toumanoff, Cyrille (1976, Rome). Manuel de Généalogie et de Chronologie pour le Caucase chrétien (Arménie, Géorgie, Albanie). Ronald Grigor Suny, The Making of the Georgian Nation, Indianapolis, Indiana University Press, 1994 (1re éd. 1988), 396 p. (ISBN 0-253-35579-6) Mariam Lordkipanidze, Essays on Georgian History, Tbilissi, Metsniereba, 1997, p. 210