1998 в Україні — це перелік головних подій, що відбулися у 1998 році в Україні. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1998 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1998 року.
Події 14 січня — Верховна Рада України ратифікувала Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. 21 січня — засновано Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 27 лютого — почав працювати Новий канал, ділячи трансляцію з СТБ. 1 березня — набула чинності Угода про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС. 29 березня: Українські парламентські вибори Вибори до парламенту Криму 22 квітня — вбито українського фінансиста й політика Вадима Гетьмана. 25 травня — на спільному українському-корейському підприємстві «АвтоЗАЗ-ДЕУ» в Запорізькій області з конвеєра зійшов перший автомобіль «Таврія-Нова» — модифікація, створена спільно з Daewoo, і спрямована на усунення очевидних недоліків і поліпшення техніко-експлуатаційних показників української «Таврії». 31 травня — на День Києва відкрито відновлений Михайлівський Золотоверхий монастир. 15 липня — перший самостійний прямий ефір Нового каналу, дата вважається днем народження каналу. 23 серпня — Указом Президента України Л. Д. Кучми № 944/98 встановлена відзнака Президента України «Герой України» (з врученням ордена «Золота Зірка» або ордена Держави). Указом також затверджені Статут відзнаки Президента України «Герой України» та описи орденів «Золота Зірка» та Держави 5 вересня — у рамках відбору на Євро-2000 Збірна України з футболу вперше зіграла з росіянами й перемогла 3:2. 14 вересня — Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти народного депутата Павла Лазаренка за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. 14 вересня — вийшов альбом «Там, де нас нема» гурту Океан Ельзи. 9 жовтня — засновано День художника. Листопад — на Закарпатті сталася повінь. 26 листопада — Указом Президента України Л. Д. Кучми № 1310/98 встановлено День пам'яті жертв голодоморів. 1 грудня — відкрито Пам'ятник Михайлові Грушевському в Києві. 12 грудня — розпочав роботу IX З'їзд Народного Руху України. 14 грудня — самоспалення гірника Олександра Михалевича. 1998 року загалом далі відбувалися страйки шахтарів, хоча рух ішов на спад. 16 грудня — відбулася 3-тя церемонія нагородження музичної премії «Золота жар-птиця».
Особи
Призначено, звільнено 9 вересня — українського міністра закордонних справ Геннадія Удовенка звільнено з посту президента Генеральної асамблеї ООН (змінив представник Уругваю Дідьє Опертіті).
Діючі особи Президент: Леонід Кучма Прем'єр-міністр: Валерій Пустовойтенко
Народились
11 січня — Олег Білик, футболіст, воротар «Олександрії». 4 лютого — Олександр Порядинський, український співак, переможець четвертого сезону шоу «X-Фактор». 10 лютого — Михайло Панчишин, український співак, переможець восьмого сезону шоу «X-Фактор». 28 лютого — Роман Баб'як, футболіст, захисник рівненського «Вереса» 28 березня — Руслан Бариляк, футболіст, захисник. 13 квітня — Анастасія Четверікова, українська веслувальниця-каноїстка, срібна призерка Олімпійських ігор 2020 року. 7 травня — Марина Піддубна, паралімпійська плавчиня 20 травня — Дарина Бондарчук, футболістка, воротар харківського «Житлобуду-2». 4 червня — Єлизавета Яхно, українська спортсменка, що виступає в синхронному плаванні, бронзова призерка Олімпійських ігор 2020 року.. 16 червня — Євгеній Білокінь, футболіст, півзахисник сімферопольської «Таврії». 28 червня — Олена Луценко, українська співачка, переможниця восьмого сезону шоу «Голос країни». 18 серпня — Парвіз Насібов, український борець греко-римського стилю, срібний призер Олімпійських ігор 2020 року. 22 серпня — Станіслав Біленький, футболіст, нападник словацького клубу «ДАК 1904». 28 серпня — Ірина Коляденко, українська борчиня вільного стилю, бронзова призерка Олімпійських ігор 2020 року. 14 листопада — Владислав Бабогло, футболіст, центральний захисник «Олександрії». 1 грудня — Володимир Бєліков, український фігурист, що виступає у спортивних танцях на льоду.
Померли 11 січня — Нечерда Борис Андрійович — український поет-шістдесятник; ( 1939). 29 березня — Квітка Цісик (справжнє ім'я — Квітослава-Орися) — американська оперна співачка українського походження, виконавиця українських народних і популярних пісень; ( 1953). 22 квітня — Вадим Гетьман — голова Національного банку України в 1992—1993 роках; ( 1935). 6 травня — Платон Білецький — український мистецтвознавець, педагог, художник; ( 1922). 15 травня — Володимир Дальський — український актор театру та кіно; ( 1912. 19 червня — Сергій Григор'єв — український військовий діяч, учасник вигнання нацистів із території України; ( 1922). 23 листопада — Борис Арешников — український біолог; ( 1922). 14 грудня — Тимофій Левчук — український кінорежисер; ( 1912).
Засновані, створені 21 січня — засновано Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Зникли, скасовані
Видання, твори
Пам'ятні дати та ювілеї 1100 років з часу (898 рік): Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії). першої писемної згадки про місто ГаличІсторія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл. — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області. 925 років з часу (1073 рік):
розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата ВсеволодаКотляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України. укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава. 825 років з часу (1173 рік): другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем. 775 років з часу (1223 рік):
31 травня — битви на річці Калка, коли монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича.. 675 років з часу (1323 рік): Ліквідації Переяславського князівства. 650 років з часу (1348 рік): вторгнення військ польського короля Казимира III на Галичину та Волинь. 600 років з часу (1398 рік): проголошення Вітовта самостійним правителем Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. 550 років з часу (1448 рік): 15 грудня — самовільне відокремлення Російської Православної Церкви від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та проголошення єпископа Рязанського Іони «Митрополитом Київським» самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату . 500 років з часу (1498 рік): князю Костянтину Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського. 450 років з часу (1548 рік): першої писемної згадки про місто Рені (в Ізмаїльському районі Одеської області). 425 років з часу (1573 рік): походу флотилії Самійла Кішки в Чорне море до гирла Дунаю. 400 років з часу (1598 рік): Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію. заснування містечка Тростянець (селище міського типу Гайсинського району, Вінницької області). заснування українськими козаками слободи Більської (Стара БілаЛучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3) на території Острогозького Слобідського полку, шо стало містечком Старобільськом — районний центр у Луганській області. 375 років з часу (1623 рік): обрання Михайла Дорошенка гетьманом Запорозького козацтва. походу козацької флотилії Оліфера Голуба в Чорне та Азовське моря, розгром османської ескадри під Кафою. морського походу під рукою гетьмана Михайла Дорошенка на Стамбул. 350 років з часу (1648 рік):
січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького. березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз. переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648). 325 років з часу (1673 рік):
11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею. походів Івана Сірка на Очаків та Ізмаїл. 275 років з часу (1723 рік): ув'язнення у Петербурзі козацької старшини та обраного нею гетьмана Павла Полуботка. 200 років з часу (1798 рік):
видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського в Санкт-Петербурзі, без відома автора, під назвою: «Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ»Коментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія // Котляревський І. Енеїда / ком. О.Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989. 175 років з часу (1823 рік): утворення «Товариства з'єднаних слов'ян» (Слов'янський союзУсенко П. Г. Товариство з'єднаних слов'ян // ) — таємна революційна організація, заснована у Новограді-Волинському, що ставила собі за мету знищення Російської імперії та створення федеративного союзу демократичних республік слов'янських народів. 150 років з часу (1848 рік): початку революції 1848—1849 років (відомої під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низки революцій (наймасштабніших у європейській історії хвилі революцій), що сталася в Європі у 1848 році.
2 травня — заснування першої української політичної організації «Головної Руської Ради» (оригінальне написання — Головна Руска РадаТурій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття ) — у Львові під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення та створення в межах Австро-Угорщини української самоуправної області з Галичини, Буковини і Закарпаття. Головою був обраний перемишльський єпископ Григорій Яхимович. 15 травня: початку виходу у Львові першої газета українською мовою — «Зоря Галицька» (ориг. Зоря Галицкая, Зоря Галицка) після відповідної ухвали на засіданні Головної Руської Ради 4 травня 1848 року.Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль : Джура, 1998. — 52 с.: іл. — С. 11. Фактичний друкований орган Головної Руської Ради. скасування панщини в Австрії (зокрема, у Галичині, на Буковині і Закарпатті), проведене австрійським урядом під час революції 1848 року. 16 липня — заснування у Львові Галицько-руської матиці — культурно-освітнього товариства в Королівстві Галичини та Володимирії. 125 років з часу (1873 рік): заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва — Літературне товариство імені Шевченка). утворення Історичного товариства Нестора літописця. 100 років з часу (1898 рік): видання першого тому «Історії України — Руси» Михайла Грушевського. відкриття у Києві Київський політехнічний інститут (нині — Національний політехнічний університет). 75 років з часу (1923 рік): завершення Голодомору в Українській РСР. 9 лютого — повстання політв'язнів з «Холодноярської організації» у Лук'янівській в'язниці з метою визволення.