Цай Мінлян ( 蔡明亮, піньїнь Cài Míngliàng; 27 жовтня 1957, Кучинг, Малайзія) — тайванський кінорежисер, видатний представник тайванського кінематографу, володар премій низки престижних європейських кінофестивалів, зокрема «Золотого лева» Венеційського кінофестивалю (головна нагорода).
Біографія Народився 27 жовтня 1957 року в Малайзії, у місті Кучинг. У віці 20 років переїхав на Тайвань. У 1982 році закінчив факультет драматургії і кінематографу Китайського культурного університету Тайваню, після чого працював продюсером, сценаристом і телережисером в Гонконзі. Зі слів самого режисера «я не почуваю що належу до Тайваню або Малайзії. Можна сказати, що я можу піти куди завгодно, але я ніколи не почуваю себе приналежним до чогось».
Протягом 1989—1991 років зняв декілька телефільмів.
Перший кінофільм — Повстанці Неонового Бога — Цай Мінлянь зняв у 1992 році. Сім'я з цього фільму, та персонаж Сяо-Кан з'являться ще в декількох його фільмах — Річка, А у вас котра година?, Норовлива хмара, Обличчя.
Після фільму Бродячі пси 2013 року зробив перерву в ігровому кіно. Знімав експериментальну серію коротко- та середньометражок «Ходок», яка почалась з однойменного фільму.
Повернувся до ігрового кіно у 2020 році з фільмом «Дні».
Особисте життя Цай є геєм. Він досліджує тему гомосексуальності у своїх фільмах. З 2021 року він живе в горах поблизу Тайбею, де робить ремонт і живе в покинутих квартирах. Він ділить свій житловий простір зі своїм давнім співробітником, Лі Кан Шен.
Улюблені фільми Цая Мінляня «400 ударів» «Затемнення» «Страх з'їдає душу» «Прощавай, готель „Дракон“» «Мушетт» «Ніч мисливця» «Єдиний син» «Страсті Жанни д'Арк» «Вісна в містечку» «Схід сонця» «Затемнення» «Страх з'їдає душу» «Прощавай, готель „Дракон“» «Мушетт» «Ніч мисливця» «Єдиний син» «Страсті Жанни д'Арк» «Вісна в містечку» «Схід сонця»
Нагороди Серед досягнень Цая «Золотий лев» за фільм «Хай живе любов» на Венеційському кінофестивалі 1994 року, Приз Великого журі — Срібний лев за фільм «Бродячі пси» на Венеційському кінофестивалі 2013 року, «Срібний ведмідь» (спеціальний приз журі) 1998 року за фільм «Річка» на Берлінському кінофестивалі, премія ФІПРЕССІ на Каннському кінофестивалі за фільм Діра, а також «Срібний ведмідь» як кращому режисерові на Берлінале—2005 за стрічку «Норовлива хмара».
Фільмографія
Художні фільми 1992 — Повстанці неонового бога / Rebels of the Neon God 1994 — Хай живе любов / Vive L'Amour 1997 — Річка / The River 1998 — Діра / The Hole 2001 — А у вас котра година? / What Time Is It There? 2003 — Прощай, готель «Дракон» / Goodbye, Dragon Inn 2005 — Норовлива хмара / The Wayward Cloud 2006 — Не хочу спати одна / I Do not Want to Sleep Alone 2007 — У кожного своє кіно / Chacun son cinéma — епізод «Це сон» 2009 — Обличчя / Visage 2013 — Бродячі пси / Jiaoyou 2014 — Подорож на Захід / Xi You 2015 — Afternoon / 那日下午 2018 — Your Face 2020 — Дні / Rizi
Короткометражні та середньометражні фільми 2001 — A Conversation with God 2002 — The Skywalk Is Gone 2003 — Moonlight in the River 2004 — My Stinking Kid 2007 — Це Сон / It's a Dream 2008 — Sleeping in Dark Water 2009 — Madame Butterfly 2012 — Ходок / Walker 2012 — No Form 2012 — Sleepwalk 2012 — Diamond Sutra 2013 — Walking on Water 2015 — No No Sleep 2015 — Xiao Kang 2016 — Autumn Days 2017 — The Deserted (VR) 2018 — Sand 2018 — Light
Телевізійні фільми 1989 — Endless Love 1989 — The Happy Weaver 1989 — Far Away 1989 — All Corners of the World 1989 — Li Hsiang's Love Line 1989 — My Name is Mary 1990 — Ah-Hsiung's First Love 1991 — Give Me a Home 1991 — Boys 1991 — Hsio Yueh's Dowry 1995 — My New Friends
Див. також Кінематограф Тайваню
Примітки
Посилання Цай Мін-лян: Сни про щось більше
А. Плахов «Все тече» (стаття з книги «Режисери справжнього»)