Павло Прокопович Приходченко (, село Бочечки, тепер Конотопського району Сумської області — ?) — радянський діяч, міністр паперової і деревообробної промисловості Української РСР.
Біографія Член ВКП(б).
До літа 1941 року працював головним інженером Мелітопольського насосно-компресорного заводу Запорізької області. Під час німецько-радянської війни брав участь у евакуації заводу в місто Катайськ Курганської області. Завод було перепрофільовано на виробництво мін та передано в розпорядження Народного комісаріату мінометного озброєння СРСР. У 1944 році Павло Приходченко повернувся до Мелітополя.
На 1944—1948 роки — директор Мелітопольського насосно-компресорного заводу Запорізької області.
До вересня 1955 року — директор заводу «Більшовик» Міністерства машинобудування і приладобудування СРСР.
У вересні 1955Про затвердження указів Президії Верховної ради УРСР про призначення міністрів Української РСР — 31 травня 1957 року — міністр паперової і деревообробної промисловості Української РСР.
З червня 1957 до квітня 1960 року — 1-й заступник голови Ради народного господарства (раднаргоспу) Київського економічного адміністративного району.
На 1962—1965 роки — директор інституту «Укрндіпластмаш» у Києві.
Подальша доля невідома.
Звання інженер-капітан
Нагороди орден Трудового Червоного Прапора (5.08.1944) два ордени «Знак Пошани» (16.09.1945, 23.01.1948) медалі
Примітки
Джерела Приходченко Павел Прокофьевич газета «Радянська Україна» (Київ) — 11 лютого 1948 року. Горенков В.А. Сквозь годы. — Курган: Зауралье, 1995