Карл Фердинанд Гальт, з 24 лютого 1921 року — Ріттер фон Гальт (; 2 червня 1891, Мюнхен — 5 серпня 1964, Мюнхен) — німецький легкоатлет і спортивний чиновник Третього Рейху і ФРН, оберфюрер СА.
Біографія Гальт був легкоатлетом, який брав участь в літніх Олімпійських іграх 1912 року. Він фінішував 22-м в змаганнях з метання списа і 14-м в змаганнях зі штовхання ядра, а також брав участь в змаганнях з п'ятиборства. Там він вибув в третьому заїзді, оскільки не завершив свій біг на 200 м. Він також брав участь у складі німецької команди в першому раунді естафети 4х100 метрів. Гальт фінішував дев'ятим в десятиборстві. Він майже виграв десятиборство на Балтійських іграх 1914 року в Мальмі, поступившись фіну Йохану Сванстрьому на частку бала після виправлення помилки в розрахунках.
В жовтні 1914 року вступив добровольцем в Баварську армію. Учасник Першої світової війни, служив в піхоті. За бойові заслуги отримав 9 нагород. В жовтні 1918 року взятий в полон британськими військами. 18 листопада 1918 року звільнений і повернуся в Німеччину.
У 1936 році Ганс фон Чаммер унд Остен призначив Гальта президентом Комітету з організації четвертих зимових Олімпійських ігор в Гарміш-Партенкірхені. В 1937 році обраний членом Виконавчого комітету Міжнародного олімпійського комітету (МОК) займав цей пост до 1945 року. Окрім цього, Гальт був членом Гуртка друзів рейхсфюрера СС. В 1944 році очолив Німецьку імперську асоціацію фізичної підготовки.
В квітні 1945 року був призваний в фольксштурм на керівну посаду. 7 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами і відправлений в спецтабір НКВС №2 «Бухенвальд». В 1950 році звільнений, оскільки однією з умов вступу СРСР в МОК було звільнення Гальта. В 1951-61 роках очолював Національний олімпійський комітет Німеччини, змінивши герцога Адольфа Фрідріха Мекленбурзького.
Нагороди
Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами Нагрудний знак «За поранення» в золоті Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (24 лютого 1921) Пам'ятний приз Ганса Брауна (1921) Почесний хрест ветерана війни з мечами Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Німецький Олімпійський знак 1-го класу (16 серпня 1936) Почесна пов'язка СА Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Баварський орден «За заслуги» Орден Святого Олафа, командорський хрест (Норвегія) Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», великий офіцерський хрест (1956) Почесний знак Міжнародної федерації легкої атлетики (1960) Почесне кільце Німецької асоціації легкої атлетики (1963)
Вшанування пам'яті
18 липня 1958 року стадіон в Гарміш-Партенкірхені отримав назву «Стадіон Ріттера фон Гальта». 18 липня 2006 року він був перейменований на «Стадіон фон Гребена». В Остгаймі є вулиця Ріттера фон Гальта ()Frankfurter Allgemeine Zeitung, 14.9.2024 „Nazis bei Olympia“.
Галерея
Бібліографія
Die Leichtathletik – Eine Einführung für Alle in Technik, Training und Taktik der Leichtathletik, Dieck & Co, Stuttgart 1922
Література
Hermann Hess: Ritter von Halt – Der Sportler und Soldat, Batschari-Verlag G.m.b.H, Berlin 1936 Peter Heimerzheim: Karl Ritter von Halt – Ein Lebensweg zwischen Sport und Politik, Diplomica (Februar 2000), ISBN 978-3832420147 Leichtathletikfunktionar: Heidemarie Ecker-Rosendahl, Karl Ritter von Halt, Fritz Steinmetz, Rudiger Nickel, David Cecil, 6. Marquess of Exeter, ISBN 978-1159136680 Prominente ohne Maske – Drittes Reich, FZ-Verlag, 1998, ISBN 3924309396 Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
Примітки