Антрім (, від — самотній кряж) — місто, що знаходиться в однойменному графстві в Північній Ірландії, розташоване на березі річки Сікс-Майл-Вотер (Six Mile Water), на північному березі озера Лох-Ней. За переписом 2011 року, у місті проживало 23 375 осіб. Антрім знаходиться за 35 км на північний захід від Белфаста.
Історія Згідно переказам, в Антрімі в 495 році, через тридцять років після смерті Святого Патрика, був заснований монастир, а навколо нього виросло невелике поселення. Кругла вежа, також відома як "Шпиль", - це все, що залишилось. У середні віки ця територія була частиною гельського королівства Дал н-Арайде, яке охоплювала більшу частину сучасного графства.Boyd, Hugh Alexander. Irish Dalriada . The Glynns: Journal of The Glens of Antrim Historical Society. Volume 76 (1978). На східній околиці міста знаходиться кільцеподібний форт під назвою Ратмор (Ráth Mór, "великий форт"), який слугував резиденцією для королів Дал н-Арайде.
До 1596 року англійське поселення виросло навколо броду через річку Сікс-Майл-Вотер. Парафіяльна церква Всіх Святих має камінь, датований 1596 р. із вирізаними словами "Gall-Antrum" - це можна перекласти як "Антрім англійців/ іноземців". Хью Клотуорті, батько англо-ірландського політика Джона Клотуотрі, віконта Мессеріна, керував будівлею військових кварталів біля старого норманського замку. Пізніше це місце стало відоме як Замок Мессерін. Х'ю був посвячений у лицарі в 1617 році і призначений верховним шерифом графства Антрім.
Біля Антріма відбулася битва між англійцями та ірландцями за правління Едуарда III; а в 1642 р. на озері Лох-Ней відбулася морська битва.
Демографія На день перепису населення (27 березня 2011 р.) в Антримі проживало 23 375 людей,, що на 16,9% більше, ніж під час перепису 2001 року(20 001).
З них: 21,47% - у віці до 16 років та 13,33% - у віці 65 років і старше; 48,72% постійно проживаючого населення, були чоловіками та 51,28% - жінками; 54,80% належать до протестантського або іншого християнського середовища або виховуються в ньому, а 34,12% - у католицькому середовищі; 61,47% зазначили, що мають британську національну ідентичність, 30,76% мали північноірландську національну ідентичність та 11,56% мали ірландську національну ідентичність (респонденти могли вказати більше однієї національної ідентичності); 35 років був середнім віком населення. 8,43% мали знання ольстерсько-шотландської мови, а 5,20% мали певні знання ірландської мови.
Примітки
Посилання Антрім вебсайт