Матвій Абрамович Ошеро́вський (24 жовтня 1920, Ростов-на-Дону, Всевелике Військо Донське — 12 травня 2009, Москва, Росія) — український і російський театральний актор, режисер і педагог. Народний артист Української РСР (1973).
Біографія Народився 24 жовтня 1920 року у місті Ростові-на-Дону (тепер Росія). 1946 року закінчив Державний інститут театрального мистецтва у Москві (майстерні Михайла Тарханова і Василя Сахновського / Олексія Попова) та аспірантуру під керівництвом Михайла КедроваМатвей Ошеровский : биография // Кино-Театр.Ру. .
Протягом 1946—1951 років працював актором і режисером Харківського українського драматичного театру імені Тараса Шевченка. Протягом 1952—1961 років режисер театрів музичної комедії Горькому, Воронежі (1955—1960), Краснодарі; протягом 1962—1977 років — головний режисер Одеського театру музичної комедії. Викладав в Одеському театрально-художньому училищі.
З 1977 року викладав в Музично-педагогічному інституті імені Гнесіних у Москві. Професор Державного інституту театрального мистецтва. Останні роки життя провів, працюючи педагогом-консультантом в Московському музичному театрі «Гелікон-Опера». Помер в Москві 12 травня 2009 року. Похований в Москві на Востряковському кладовищі.
Творчість В Харківському українському драматичному театрі зіграв ролі Олег Кошовий («Молода гвардія» за Олександром Фадєєвим); Шура Зайцев («Старі друзі» Леоніда Малюгіна). В Одеському театрі музичної комедії поставив спектаклі «На світанку», «Четверо з вулиці Жанни» Оскара Сандлера; «Прекрасна Єлена» Жака Оффенбаха; «Весела вдова» Франца Легара; «Моя чарівна леді» Фредеріка Лоу; «Квітка Міссісіпі» Дж. Керна; «Біля рідного причалу» Василя Соловйова-Сєдого; «Витівки Хануми» Гії Канчелі; «Людина з Ламанчі» М. Лі; «Сто чортів і одна дівчина» Тихона Хреннікова; «Цілуй мене, Кет» Коула Портера; «Російський секрет» Володимира Дмитрієва; В інших театрах Одеси поставив «Безприданницю» Олександра Островського; «Голубі олені» Олексія Коломійця (Російський драматичний театр імені Іванова); «Тараса Бульбу» Миколи Лисенка (Одеський театр опери та балету).
Почесні звання і нагороди Заслужений артист РРФСР з 29 вересня 1960 року; Народний артист УРСР з 1973 року; Народний артист Росії з 5 червня 2000 рокуУказ Президента Российской Федерации от 05.06.2000 № 1050 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архівна копія . Почесна Грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1974) — за заслуги в розвитку українського радянського театрального мистецтваПро нагородження працівників Одеського державного театру музичної комедії Почесною Грамотою та Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР : Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 9 вересня 1974 року № 3034—VIII // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1974. — № 39. — Ст. 386 (С. 472).
У культурі У гумористичному оповіданні Г. Голубенка «Трагедія в легкому жанрі»Голубенко Г. А. Трагедия в лёгком жанре // Рыжий город: Новые одесские рассказы. — 3-е изд. — Одесса : Полиграф, 2008. — С. 202. — 320 с. — ISBN 978-966-8788-67-3. про створення музичної вистави «Старі будинки» («Все починається з кохання») знайшов відображення епізод зняття М. Ошеровського з посади головного режисера Одеської музкомедії«Старые дома», или «Театральный роман» по-одесски / Александр Галяс // Порто-Франко. — 2011. — № 4 (1051). 4 февраля. . Матвій Ошеровський зображений під ім'ям «Модест Абрамович Борщаговський», а Михайло Водяной — під ім'ям «головний артист».
Вшанування пам'яті 12 травня 2010 року в Одесі, на Другому християнському кладовищі, відкрито кенотаф Матвію ОшеровськомуОшеровский Матвей Абрамович (1920—2009) / Тетяна Щурова // Вони залишили слід в історії Одеси : збірка біографічних нарисів та статей]. .
Примітки
Посилання Записки фоторепортера : Одиссея Матвея Ошеровского / Михаил Рыбак // Порто-Франко. — 1999. — № 30 (110). 23 июля. Откровения от Матвея : [80-летие режиссёра и педагога Матвея Абрамовича Ошеровского] / Андрей Якубовский // Культура : еженедельная газета интеллигенции. — 2000. — № 40 (7248). 19—25 октября. — Архівна копія. Весёлый жанр — не гарантия хэппи-энда : Матвей Ошеровский: «Мы ведь живём эмоциями, страстями, суетимся, почитаем себя гениями, расталкиваем друг друга локтями» / беседовал Александр Галяс // Киевский ТелеграфЪ : общественно-политический еженедельник. — 2008. — № 27 (425). 4—10 июля. — Архивная копия. «Театр жизни» Матвея Ошеровского / Александр Галяс // Порто-Франко. — 2009. — № 20 (965). 29 мая. Самый главный режиссёр / Александр Галяс // Порто-Франко. — 2020. — № 34 (1523). 22 октября.
Література
Букач В. М. Одеське театрально-художнє училище. Особистості: Біографічний словник. – Одеса: КЦВ, 2025. – С. 19 - 20.// http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/22319/1/Bukach.pdf