Центра́льний банк Чи́лі () — центральний банк Республіки Чилі, що був заснований урядом Артуро Алессандрі у 1925 році.
Історія
Починаючи з середини 19 століття, в Чилі почали процвітати приватні банки, що викликало зростаючу стурбованість держави над контролем за банківською системою та стійкою інфляцією. З цією метою уряд запропонував професору економіки Едвіну Кеммереру з Принстонського університету розробити проекта банку. У серпні 1925 року Декретом 486 було створено Центральний банк Чилі, який встановив його монополію на випуск банкнот за режимом золотого стандарту. Щоб уникнути захоплення державним або приватним сектором, банк мав структуру правління з десяти осіб.Corbo, Vittorio, and Leonardo Hernández. "Ochenta años de historia del Banco Central de Chile." Working Paper No. 345, Central Bank of Chile (2005).
З 1975 р. було змінено деякі функції банку. Надання фінансування як державному, так і не фінансовому приватному сектору було заборонено. Це дозволило йому зосередитись на власній функції: макроекономічній та фінансовій стабільності.
З жовтня 1989 р. діяльність банку регулюється законом, який надає йому автономію від уряду і встановлює основним завданням: забезпечення стабільності грошової одиниці Чилі, та здійснення внутрішніх та зовнішніх розрахунків.
У 2012 році у приміщенні банку був відкритий Нумізматичний музей Центрального банку Чилі.
Функції Здійснення грошової емісії і контроль за грошовим обігом; Здійснення міжбанківських розрахунків, в тому числі і в міжнародних відносинах; Розробка і впровадження разом із урядом ефективної кредитно-грошової політики; Здійснення валютного регулювання і забезпечення конвертованості національної валюти; Зберігання та регулювання золотовалютних резервів; Публікація основних національних макроекономічних статистичних даних.
Організаційна структура банку
Вищим органом влади Центрального банку Чилі є його рада, яка керує ним, а також приймає рішення щодо монетарної політики та фінансового регулювання. Рада налічує п’ять членів, кожен з яких призначається на 10 років.
Кожні п’ять років Президент Республіки призначає Президента Центрального банку безпосередньо з числа п’яти членів Ради. Віце-президент обирається членами Ради строком на два роки або на час, що залишився на посаді директора.
Голови банку Фото Ім'я Початок строку Кінець строку Примітка Ismael Tocornal Tocornal 1926 † 6 жовтня 1929 Еміліано Фігероа Ларраін 1929 1931 Francisco Garcés Gana 1931 1932 Armando Jaramillo Valderrama 1932 1933 Guillermo Subercaseaux Pérez 1933 1939 Marcial Mora Miranda 1939 1940 Enrique Oyarzún Mondaca 1940 1946 Мануель Трукко Францані 1946 1951 Arturo Maschke Tornero 1953 1959 Eduardo Figueroa Geisse 1959 1961 Luis Mackenna Shiell 1962 1964 Sergio Molina Silva 1964 1967 Carlos Massad Abud 1967 1970 Alfonso Inostroza Cuevas 1970 1973 Carlos Matus Romo 2 червня 1973 10 вересня 1973 Eduardo Cano Quijada 1973 1975 Pablo Baraona Urzúa 1975 1976 Alvaro Bardón Muñoz 1977 1981 Sergio de la Cuadra Fabres 1981 1982 Miguel Kast Rist 23 квітня 1982 2 вересня 1982 Carlos Cáceres Contreras 3 вересня 1982 1983 Hernán Felipe Errázuriz Correa 1983 1984 Francisco Ibáñez Barceló 1984 1985 Enrique Seguel Morel 1985 2 квітня 1989 Manuel Concha Martínez 3 квітня 1989 9 грудня 1989 Andrés Bianchi Larre 10 грудня 1989 2 грудня 1991 Roberto Zahler Mayanz 3 грудня 1991 30 червня 1996 Carlos Massad Abud 1 липня 1996 2003 Vittorio Corbo Lioi 2003 2007 José de Gregorio Rebeco 2007 2011 Rodrigo Vergara Montes 2011 2016 Mario Marcel 2016 -
Примітки
Посилання