Пошива́йли — родина українських майстрів художньої кераміки родом з села Опішні (тепер селище міського типу Полтавського району Полтавської області України).
Тарас Пошивайло (роки народження і смерті невідомі) жив у другій половині XIX — на початку XX століття. Виготовляв полив'яний посуд (горщики, глечики, миски, макітри, лембики, ринки, ставчики). Його дружина Килина Пошивайло ( ?— 1930) створювала дитячі глиняні іграшки. Їх син Ничипір Тарасович Пошивайло ( 2-га половина 1880-х — жовтень 1936) також виготовляв полив'яний посуд.
Син Ничипора, Гаврило Ничипорович Пошивайло ( 7 квітня 1909 — 24 січня 1991), майстер посуду і скульптури малих форм. Дружина Гаврила, Євдокія Данилівна Пошивайло ( 6 березня 1910 — 27 квітня 1994), розмальовувала вироби чоловіка та сина Миколи традиційним рослинним орнаментом, зображеннями риб, птахів.
Микола Гаврилович Пошивайло ( 27 травня 1930 — 25 жовтня 2017), син Гаврила та Євдокії Пошивайлів, створював тематичні скульптурні композиції. Сини Миколи: Олесь Миколайович Пошивайло ( 6 листопада 1958) — директор Інституту керамології — відділення Інституту народознавства НАН України, генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, голова Правління Конгресу українських керамологів; Юрій Миколайович Пошивайло ( 14 березня 1968) — гончар, скульптор, фотохудожник, головний художник Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні.
Твори родини експонувалися на зарубіжних виставках (Марсель, 1957; Брюссель, 1958; Болгарія, 1958, 1976). Роботи зберігаються в музеях Києва, Полтави, Вільнюса.
Музей-садиба
24 липня 1999 року в Опішні відкрито Меморіальний музей-садибу гончарської родини Пошивайлів, створений в результаті збиральницької діяльності подружжя Гаврила та Євдокії Пошивайлів.
Примітки
Література