Анна Софія Прусська (; 11 червня 1527 — 6 лютого 1591) — прусська принцеса з династії Гогенцоллернів, донька герцога Пруссії Альбрехта та данської принцеси Доротеї, дружина герцога Мекленбург-Гюстрову, а згодом — Мекленбург-Шверіну, Йоганна Альбрехта I.
Біографія Народилась 11 червня 1527 року у Кенігсберзі. Стала первістком в родині герцога Пруссії Альбрехта та його першої дружини Доротеї Данської, з'явившись на світ за одинадцять місяців після їхнього весілля. П'ятеро її молодших братів і сестер померли в ранньому віці.
Батьки мали добрі відносини між собою.Toni Saring: Dorothea. In: Neue Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, ISBN 3-428-00185-0, стор. 83. Через свою матір Анна Софія отримала ґрунтовні знання в області натуропатії, особливо гінекології.Martina Schattkowsky: Witwenschaft in der frühen Neuzeit: fürstliche und adlige Witwen zwischen Fremd- und Selbstbestimmung, Leipziger Universitätsverlag, 2003, стор. 207 У 1546 році прусські стани виділили принцесі посаг у розмірі 30 тисяч гульденів.
Втратила матір у 19-річному віці. Через певний час батько узяв другий шлюб із Анною Марією Брауншвейзькою, яка страждала на істеричні припадки.Балтійський альманах № 7. Герцогиня Анна Марія Від цього союзу Анна Софія мала єдинокровну сестру Єлизавету та брата Альбрехта Фрідріха.
У 27-річному віці стала дружиною 29-річного герцога Мекленбург-Гюстрову Йоганна Альбрехта I. Вінчання пройшло 24 лютого 1555 року у Вісмарі. Пара оселилась у місцевому будинку, йменованому Князівський Двір, який було перебудовано в стилі епохи Відродження безпосередньо перед весіллям. У подружжя народилося троє синів.
Чоловік Анна Софії був покровителем науки та мистецтв, мав велику бібліотеку, займався астрономією та картографією, цікавився теологією. У 1556 році він став герцогом Мекленбург-Шверіну, помінявшись із своїм братом Ульріхом.Hildegard Thierfelder: Johann Albrecht I.. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 499. Був вірним союзником свого тестя в імперських і ливонских справах. Кілька разів Альбрехт Прусський безуспішно клопотався про визнання Йоганна Альбрехта наступником у Прусському герцогстві.
Він помер після нетривалої хвороби 12 лютого 1576 року. Анна Софія після його смерті переїхала до своєї удовиної резиденції у Любці. Регентом при їхньому синові став Ульріх Мекленбурзький.
Герцогиня пішла з життя 6 лютого 1591 року. Була похована у крипті Шверінського собору.Шверінський собор Родина Чоловік — Йоганн Альбрехт I, герцог Мекленбург-Гюстрову
Діти: Альбрехт (1556—1561) — прожив 4 роки; Йоганн (1558—1592) — герцог Мекленбург-Шверіну у 1576—1592 роках, був одружений із Софією Гольштейн-Готторпською, мав трьох дітей; Сигізмунд Август (1560—1600) — був одруженим із Кларою Марією Померанською, дітей не мав.
Генеалогія
Примітки
Література Karl Friedrich Pauli: Allgemeine preussische Staatsgeschichte, C. P. Francken, 1762, стор. 458. Dietmar Willoweit, Hans Lemberg: Reiche und Territorien in Ostmitteleuropa: historische Beziehungen und politische Herrschaftslegitimation, Oldenbourg Wissenschaftsverlag, 2006, стор. 64.
Посилання Курфюрство Бранденбург Профіль на Geni.com Профіль на Genealogics.org Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Анни Софії Прусської Генеалогія Йоганна Альбрехта I