Ртуть самородна (; ) — характерний мінерал зони окиснення ртутних родовищ, де утворюється при розкладанні кіноварі.
Назва — від тюрк. «utarid» — планета Меркурій (Dioscorides, 50).
Історія
Загальна характеристика
Іноді містить незначні домішки срібла або золота. При кімнатній т-рі — рідина. При т-рі –37-38 °С — кристалізується в тригональній сингонії. Дитригонально-скаленоедричний вид. Форми виділення: дрібні краплі в пустотах, порожнинах і серед уламків порід; при затвердінні — ромбоедричні кристали. Густина змінюється: у рідинної при 0 °С — 13,596, при 15°С — 13,558, у твердому стані при –46 °С — 14,26. Колір сріблясто-білий, олов'яно-білий. Блиск металічний. Зустрічається часто, однак ніде не утворює великих скупчень. Входить до складу ртутних руд.
Поширення
Знахідки: Мошельландсберґ (Рейнланд-Пфальц, ФРН), Альмаден (Іспанія), шт. Техас і Каліфорнія (США), Хуапкавеліка (Перу), Микитівка (Донбас, Україна), Айдаркен (Сер. Азія, Киргизстан).
Різновиди Розрізняють: ртуть паладіїста (Потарит); ртуть селениста (тиманіт); ртуть селено-сірчиста (онофрит — різновид мінерального виду метацинабарит — тиманіт, Hg(S, Se)); ртуть сірчиста (кіновар); ртуть сірчиста чорна (метацинабарит); ртуть сріблиста (рідинна амальґамасрібла); ртуть телуриста (колорадоїт); ртуть хлориста (каломель); ртуть хлороселениста (каломель забруднена домішками).
Див. також Ртутні руди Список мінералів
Примітки
Література
Посилання