Хорхе Овідіо Лазаров Ческоні (Монтевідео — 28 лютого 1950 — там само, 22 березня 1989) — уругвайський музикант болгарського походження, автор-виконавець і композитор популярної уругвайської музики.

Життєпис Батько Хорхе, Хуан Лазаров народився в Болгарії, а мати в Сальто.

Народившись в районі Кордон, Лазаров відвідував початкову школу та середню школу Річарда Андерсона (Монтевідео). Мав двох братів, молодших за нього, Росаріо та Хуана Едуардо. Росаріо спеціалізується на англійській мові та є автором кількох літературних текстів. Хуан Едуардо Лазаров грає на фортепіано та синтезаторі, є професійним композитором і музикантом.

Хорхе Лазаров був шанувальником футбольного клубу Данубіо, який заснувала його бабуся. Походження чорно-білого логотипу на футболках учасників клубу пов’язане з тим, що торговець у цьому районі запропонував подарувати хлопцям футболістам одинадцять сорочок, в обмін на те, щоб вони використовували кольори клубу « Монтевідео Вандерерс». Хуану Лазарову (батьку) належить ідея діагональної смуги на логотипі клубу.

Хорхе Лазаров — один із основних творців популярної уругвайської музики. Його творчі пригоди, які розпочались у сімдесятих роках, дозволили Хорхе отримати новаторський стиль, що відобразився на текстах та музиці.

Діяльність Перший виступ Лазарова на публіці відбувся у серпні 1972, у віці 22 років, як учасника гурту "Creation" y "Testimonio" в рамках багатогуртового концерту, який відбувся в Театрі Соліс. Незабаром Хорхе виконував популярну музику з латиноамериканським корінням в гурті "Patria Libre", створеному Хорхе Боналді, Раулем Кастро та Міґелем Амарілло, якого згодом замінив Хайме Рус. Усі вони були ключовими постатями в популярній уругвайській музиці. У період з 1973 по 1975 гурт записав два альбоми. Тим часом Лазаров і Боналді брали участь разом з іншими музикантами в унікальному проєкті під назвою Aguaragua який вийшов на двох довгограючих платівках.

Як соліст Хорхе записав чотири альбоми: "Albañil", "Dos", "Tangatos" та "Pelota al medio". Він записав диск для дітей разом зі своєю подругою Маргаритою Пегі Мерклен під назвою "El disco de Pegui" під редакцією (A / E 11 K) з дитячими піснями, але з великим змістом свободи та гідності в ті часи диктатури, з яких особливо виділяються «Canción de la lechuga», «Mariana», «El pez de cristal», «Canción de las lombrices». Хорхе був членом гурту "Los que Iban Cantando" (складався з Лазарова, Кірке Майа, Хорхе Боналді, Луїса Трохона та Хорхе Ді Політо, Карлоса Да Сільвейра та Еду Ломбардо). Хорхе також брав участь у більшості записів своєї дружини Сесілії Прато (1957) як інструменталіст та аранжувальник.

У 1984 Хорхе організував разом з Лео Масліахом (1954) шоу під назвою "Irrestricto" яке було представлене в Монтевідео та Буенос-Айресі. Цей матеріал був записаний у період з грудня 1984 по квітень 1985 в альбомі під назвою "Tangatos". У 1985 був перевиданий під назвою "El fantasma unrestricto". Лазаров починає наближатися до інших жанрів, таких як написання журналістських статей (спочатку в "Asamblea", а пізніше у "Brecha").

Його нові пісні демонструються публіці.

У 1987 Лазаров, Хорхе Боналді, Луїс Трохон та Еду Ломбардо познайомилися і разом створили альбом під назвою "Enloquecidamente".

Лазаров співпрацює з Раулем Кастро і стає частиною "Lack and Rest".

У серпні 1988 Хорхе представив сольний концерт, який ще раз здивував усіх. Цього разу йому акомпанували Даніель Жак, Уго Яса та його брат Хуан Лазаров. Новий звук був зібраний у фонограму, яка була записана наприкінці 1988 та випущена на початку 1989.

Хорхе Лазаров помер 22 березня 1989, від лімфоми.

Деякі виконавці його творів

Asamblea Ordinaria Daniel Viglietti (1939-2017) Eduardo "Pitufo" Lombardo Fernando Cabrera (1956) Gabriela Posada Jaime Roos (1953) Jorge Bonaldi (1949) Liliana Vitale (1959) Rubén Olivera (1954) Cuatro Pesos de Propina

Дискографія

Сольна творчість

Albañil (Ayuí/Tacuabé a/e20k. 1979) Dos (Ayuí/Tacuabé a/e34k. 1983) Tangatos (Ayuí/Tacuabé a/e46k. 1985) Éxitos de nunca (Ayuí/Tacuabé a/e85k). Ríos (Ayuí/Tacuabé a/e112k). Pelota al medio (Orfeo 90948-1. 1989) Irrestricto (grabado en vivo junto a Leo Maslíah en 1984). Perro Andaluz. 2006)

Спільні проєкти «Los que Iban Cantando»

Uno (Ayuí / Tacuabé a/e14. 1977) Dos (Ayuí / Tacuabé a/e16. 1978) Juntos (Ayuí / Tacuabé a/e28. 1981) Enloquecidamente (Ayuí / Tacuabé a/e63k. 1987)

Reediciones

Uno - Dos (Ayuí / Taccuabé ae204cd) Enloquecidamente (Ayuí / Taccuabé pd 2002. 1999)

Перевидання

Albañil/Dos (Ayuí/Tacuabé ae153cd. 1996) Éxitos de nunca (Ayuí/Tacuabé y Posdata pd2007. 1999) Tangatos / Pelota al medio (Ayuí/Tacuabé ae285-286cd. 2005)

Література

Посилання

Artículo sobre Lazaroff en el sitio web Del Uruguay.