Сторожинéць — місто в Україні, в Чернівецькому районі Чернівецької області, важливий історичний осередок Буковини. Центр Сторожинецької міської громади.
Харчова і лісова промисловість; лісовий технікум.
Сторожинець, після Чернівців, - одне з найбільших, найгарніших, найбагатших на визначні місця куточків області. Сторожинець — справжнє місто-сад: на одного мешканця тут у середньому припадає понад 40 м² зелених насаджень. Цей квітучий районний центр вабить гостей тінистими парками і садами, прямими вулицями, гарними, ошатними будівлями, пам'ятниками.
Гордістю Сторожинця є державний дендропарк, який розташований на території лісового технікуму. Тут росте до 1200 видів дерево-чагарникової рослинності. Крім цього, є розсадник площею 5 гектарів, два штучні ставки, альпінарій, ботанічний майданчик.
Назва мовами народів, які тут жили — Строжніц
Географія Місто розташоване біля підніжжя Карпат над річкою Серетом (а також Дубовець), на українсько-румунському етнічному кордоні. Відстань до облцентру становить близько 23 км і проходить автошляхом .
Клімат Сторожинець має помірно-континентальний клімат, характерний для Центральної та Східної Європи. Крім того, річну погоду можна описати короткою весною, зазвичай помірно теплим літом, а також тривалою осінню та зимою.
Історія Сторожинець вперше згаданий у грамоті молдавського господаря Романа ІІ з 1448 року, як сторожовий пост на Сереті. Першими мешканцями поселення були лісоруби. Наступного разу Сторожинець згадується у 1476 році, як власність молдавського феодала Тодорахі Сорочану.
В 1774 році Австро-Угорщина прилучила до себе Буковину, а з нею — Сторожинеччину. Початок нового століття став початком великих змін, масово прибували австрійці, німці. Почали діяти школи з німецькою, румунською, та українською мовами викладання.
З другої половини XIX століття почалось швидке зростання населення міста з прибуттям у місто євреїв. З'їжджаються угорські та румунські комерсанти, судові й банківські чиновники, більшість з яких були євреями. Будуються цегельний і лісопильний заводи, ґуральня, залізнична лінія Глибока — Сторожинець — Берегомет. 1854 року Сторожинець отримав статус міста, тоді ж було утворено Сторожинецький повітУкраїна Інкогніта: Сторожинець у складі Герцогства Буковина. До кінця ХІХ століття і на початку ХХ століття місто було населене в основному євреями.
1900 року в греко-католицькому храмі міста відслужив службу відомій епіскоп, а пізніше – митрополит української греко-католицької церкві Андрей Шептицький. У 1903 році у Сторожинці відкрито приватну гімназію. 21 травня 1904 року Сторожинець отримав статус повітового міста. Торгівля, індустрія, сільське господарство, наука, освіта і культура розвивалися високими темпами. Але почалася Перша світова війна, яка закінчилася для краю новим статусом: Північна Буковина стала частиною королівської Румунії. У 1921 році офіційною стала одна мова — румунська, а українську мову заборонено.
У 1940 році 28 червня Північна Буковина була зайнята радянськими військами. А вже 5 липня 1941 року вулицями Сторожинця проходили війська нацистської Німеччини і Румунії. Місто стало центром однойменного румунського повіту. У 1941—1943 роках усе єврейське населення міста було знищено або заслано у концтабори Трансністрії. Після румунсько-німецької окупації Сторожинець був захоплений військами ЧА Першого Українського фронту в березні 1944 року.
2 червня 1957 року розпочалося видання районної газети українською та румунською мовами.
Станом на 1989 рік основою економіки міста були харчова та деревообробна промисловість.
З 24 серпня 1991 року Сторожинець входить до складу незалежної України.
2000 року споруджено греко-католицьку церкву Різдва Пресвятої Богородиці.
29 вересня 2016 року шляхом об'єднання Сторожинецької міської ради та сільських рад, місто стало адміністративним центром — Сторожинецької міської громади.
Населення У 1975 році чисельність населення становила 11 600 мешканців.
У січні 1989 року чисельність населення становила 14 500 осіб.
Станом на 01.01.2024 зареєстровано перебування 1146 внутрішньо-переміщених осібІнвестиційний-паспорт-Сторожинець.pdf.
Національний склад Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці74,31%румуни17,23%росіяни4,91%поляки2,20%молдовани0,49%білоруси0,20%німці0,11%вірмени0,10%інші/не вказали0,45%
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваЧисельність, осібДоляУкраїнська11 76381,00%Румунська1 66311,45%Російська9536,56%Польська1160,80%Вірменська90,06%Білоруська30,02%Німецька30,02%Інші/Не вказали130,09%Разом14 523100%
Румунський перепис 1930 року + Румунський перепис 1930 року Етнічна приналежність Населення Відсоток від загальної кількості населення румуни 3,390 38.98% євреї 2,480 28.52% поляки 1,017 11.69% Русини/Українці 853 9.81% німці 655 7.53% РАЗОМ: 8,695 100%
Освіта Загальноосвітні навчальні заклади міста Сторожинець
Назва Адреса Сторожинецька ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 м. Сторожинець, Видинівського, 1 Сторожинецька гімназія № 1 м. Сторожинець, Видинівського, 11Сторожинецька гімназія № 2 м. Сторожинець, Б. Хмельницького, 112 БСторожинецький районний ліцей м. Сторожинець, Чаплигіна, 33 Вищі навчальні заклади у місті: Сторожинецький навчально-науковий інститут Університету Державної фіскальної служби України, м. Сторожинець, вул. Видинівського, 3 Сторожинецький лісовий коледж, м. Сторожинець, вул. Крейтера, 1
Пам'ятки У місті є пам'ятки архітектури: Сторожинецька ратуша; Костел Святої Анни; Свято-Георгіївська церква.
У центрі міста у парку в 1963 році встановлено пам'ятник українському письменнику Юрію Федьковичу. Також, місті встановлено стелу Небесної сотні (2014) та пам'ятник-погруддя Тарасові Шевченку (2015).
Природно-заповідні місця Місто Сторожинець має цікавий природо-заповідний об'єкт — Сторожинецький дендрологічний парк (18 га). Також у місті є парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва — Сторожинецький парк (5 га), на території якого розташована Сторожинецька школа-інтернат.
Відомі люди Тут народилися: Бідіний Ігор Михайлович — український воїн, учасник російсько-української війни. Верхоляк Ярослав Ілліч (* 1981) — старший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни. Гаденко Мар'ян Ілліч — громадський діяч, музикант, Народний артист України (1999). Гаденко Олександр Георгійович (1969—2015) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Ґеорґе Ґрігоровіч — провідний політик Буковини наприкінці панування Австро-Угорщини. Заяць Петро Іванович (1972—2016) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Цибух Валерій Іванович — державний і громадський діяч, заслужений працівник культури України. Микола Якимчук — український правознавець, заслужений юрист України.
Тут поховані: Телегуз Василь Іванович (1964—2022) — полковник Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
Про Сторожинець в художній літературі
Сторожинцю присвячено вірші заслуженого діяча мистецтв України Володимира Мельникова в книзі «Друзям», Київ: «ЛОГОС», 2003, на с. 59–60Вірші про Сторожинець на с. 59–60 в книзі Володимира Мельникова «Друзям = Моим товарищам = To my friends», 2003 рік; електронний каталог Національної парламентської бібліотеки України, інв.нр.2956316:кх, інв.нр 2827508:кх та в книзі цього ж автора «Українці — не папуаси»: зб. творів. — К. : [ЗАТ «ВІПОЛ»], 2007. на с. 148Вірші про Сторожинець на с. 148 в книзі Володимира Мельникова «Українці не папуаси», 2007 рік. В електронному каталозі Національної парламентської бібліотеки України, інв.нр 2912194:кх, електронна версія книги «Українці не папуаси» на сайті maxima-library :
Міхальча, Кам'яна… А там — вже за лісами
Сховався, наче рай, Сторожинець…
Під небом синім, як під парусами, До Чернівців пливе він навпростець.
Купався там з братами у Сереті, Вночі — рибалив, вдень — збирав гриби, «Стріляв фашистів» клятих в очереті
І бабцям на базар тягав торби.
Там народились наш Мар'ян Гаденко, Валерій Цибух і молодший брат…
Там вперше схвилював моє серденько
З книжок старих Шевченко і Сократ.
Але, на жаль, канікули минали, І повертались ми до Чернівців, Де на Сторожинецькій вже чекали
Своїх найкращих друзів і гравців.
Світлини
Див. також Сторожинецький лісовий коледж Буковина Північна Буковина
Література
Ковтун В. В., Степаненко А. В. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 264—265. Сторожинець //
Примітки
Посилання Storozhinets (Ukraine) Сторожинець/Історичні екскурси Замки та храми України. Сторожинець Старі фото Сторожинця Як виглядає Сторожинець після негоди з висоти пташиного польоту: вражаюче відео