Насі — мова, що поширена на південному заході Китаю, якою розмовляють представники народу насі, а також низка менших етнічних груп, включених урядом КНР в їх склад, таких як мосуо, малімаса та ін. Насі належить до лоло-бірманської гілки тибето-бірманських мов, формуючи в їхньому складі власну групу.
Загальні відомості Загальна кількість носіїв — 308 839 осіб (за переписом 2000 року). Поширена мова переважно в провінції Юньнань: в Юйлун-Насіському автономному повіті (200 тисяч осіб), менше — в повітах Вейсі, Шангрі-Ла, Нінлан, Дечен, Юншен, Хецін, Цзяньчуань, і Ланьпін. А також в повітах Яньбянь (Паньчжихуа), Яньюань і Мулі (Ляншань-Їська автономна префектура) провінції Сичуань і в повіті Маркам Тибетського автономного району .
Мова активно використовується серед всіх верств і вікових груп населення, ведеться викладання в початковій школі, видаються газети і художня література, ведуться теле- і радіопередачі.
Як друга мова використовується частиною представників народів лісу, пумі, бай, а також дуже незначною частиною тибетців.
Писемність
Історично у насі існувало дві писемності — піктографічна донгба і складова — геба.
Донгба включає 1400—2000 символів, 90 % яких представляли піктограми, незначна кількість знаків несло суто фонетичне навантаження. Ця писемність використовувалася жерцями для запису сакральних текстів. Залишилося декілька десятків осіб похилого віку, які володіють цією писемністю.
Геба — складова писемність, що включає символи, похідні від китайських ієрогліфів, спрощені піктограми донгба і оригінальні знаки. Символи геба не мали фіксованого прочитання, кожен жрець при записі тексту використовував ті чи інші знаки на свій розсуд.
Абетка Фрейзера — абетка, що створена місіонером Джеймсом Фрейзером для мови лісу. На початку 1930-х років цією абеткою мовою насі було видано низку християнських текстів.
Латинська абетка, заснована на піньїні, була введена китайським урядом в 1957 році і реформована в 1982, 1985 і 1999 роках. Характерною рисою є використання приголосних у кінці складу для позначення тонів, на зразок орфографії мяо, хані, чжуан і низки інших мов Китаю. Близько 75 тисяч осіб можуть читати і писати, використовуючи цей алфавіт. Літера МФА Літера МФА Літера МФА b [p] g [k] z [ts] p [ph] k [kh] c [tsh] bb [mb] gg [ŋ̩g] zz [ndz] m [m] ng [ŋ̩] s [s] f [f] h [x] ss [z] d [t] j [tɕ] zh [tʂ] t [th] q [tɕh] ch [tʂh] dd [nd] jj [ndʑ] rh [ndʐ] n [n] ni [ȵ] sh [ʂ] l [l] x [ɕ] r [ʐ] Фінали: Літера МФА Літера МФА Літера МФА Літера МФА i [i] a [a] v [v] ui [ui] u [u] o [o] iai [iæ] uai [uæ] iu [y] e [ə] ia [ia] ua [ua] ei [e] er [ər] ie [iə] ue [uə] ai [æ] ee [ɯ] iei [ie] Низький висхідний тон позначається буквою f після відповідного складу, високий тон — l, низький тон — q. Середній тон на письмі не позначається .
Синтаксис Насі — коренева мова з розвиненою системою класифікаторів. Базовий порядок слів — SOV (підмет — додаток — присудок).
Примітки
Література
Alexis Michaud (2006), «Three extreme cases of neutralisation: nasality, retroflexion and lip-rounding in Naxi», Cahiers de Linguistique — Asie Orientale, аудіофайли до статті Alexis Michaud (2006), «Tonal reassociation and rising tonal contours in Naxi», Linguistics of the Tibeto-Burman Area Boyd Michailovsky and Alexis Michaud (2006), «Syllabic inventory of a Western Naxi dialect, and correspondence with Joseph F. Rock's transcriptions», Cahiers de Linguistique — Asie Orientale Liberty A. Lidz, «A Synopsis of Yongning Na (Mosuo)», The 39th International Conference on Sino-Tibetan Languages and Linguistics University of Washington, Seattle, September 15-17, 2006
Посилання
Мова насі на Ethnologue: Languages of the World , 15th edition. SIL International. Писемність насі на Omniglot: Writing system & languages of the World