Варнсдорф (, ) або Варночиці () — місто на півночі Чехії, в окрузі Дечин Устецького краю.
Розташоване на південному сході Шлукновського виступу. Через місто протікає ріка Мандава. Варнсдорф з трьох боків оточений Німеччиною; знаходиться за 32 км на схід від Дечина і за 34 км на північний захід від Ліберця. У місті знаходяться пункти пропуску через кордон з Німеччиною: автомобільні Варнсдорф-Зайфгеннерсдорф і Варнсдорф-Гросшенау і транзитна залізнична гілка з Циттау в Айбау.
Варнсдорф є другим за кількістю населення містом округу Дечин і складається з міських районів Варнсдорф, Студанка і Светліни. Є центром муніципалітету з розширеними повноваженнями, який крім самого Варнсдорфа включає громади Горні-Подлужи, Дольні-Подлужи, Їржетін под Єдловоу, Рибніште і Хршібска.
Назва
Історія міста починається у другій половині XIV століття з виникненням землеробських господарств.
Назва Варнсдорф означає село Вернара. Вперше цю назву згадує циттауська хроніка в 1341 у зв'язку з Їндржіхом з Варнсдорфа. Існує легенда, що Вернар попереджав ( — попереджати, оповіщати) мандрівників про грабіжників, які водилися в околицях Варнсдорфа.
На відміну від інших міст в прикордонні, Варнсдорф ніколи не перейменовувався і не мав чеської назвиШкольный учебник по краеведению Шлукновского выступа, стр. 206, ISBN 978-80-254-1704-1, далее — Краеведение.
Історія
Створення Область, де зараз знаходиться Варнсдорф, була заселена ще на початку нашої ери, коли на території Богемії жило германське плем'я маркоманів, а в Верхній Лужиці — плем'я семнонів. Після поразок, які ці племена зазнали від римлян, край на кілька століть перетворився в безлюдну глушину з непрохідними лісамиPalme Kavanová Alois Věra, Varnsdorf a jeho historické pamětihodnosti od založení až do roku 1850, ISBN 80-238-4206-4, стр. 7, далее — Palme.
На землі Варнсдорфа перше село виникло приблизно в 1200 і його власником був шляхетський рід Берків. Згодом край належав Вартенберкам (починаючи з 1310), а потім Шлейніцам (з 1494)Palme, стр. 12. Економіка краю зросла завдяки видобутку срібла в Їржетіні под Єдловоу.
До кінця XIV століття у Варнсдорфі знаходився лицарський маєток. Від нього походить сучасний герб міста: білий півмісяць і зірка на синьому тлі. Гуситський рух практично не зачепив ці землі, які були під охороною Циттау.
Новий час
У 1570 Варнсдорф став самостійним маєтком, яким залишався до кінця Тридцятилітньої війни. В 1620 маєток було конфісковано і в 1641 приєднано до румбуркського маєтку. Під час Тридцятилітньої війни Варнсдорф був зайнятий шведськими військамиJosef Fiala. Варнсдорф, краткая история, 1993, Румбурк, стр. 12, далее Fiala. У 1642 був знищений замок Тольштейн, що знаходився за 7 кмPalme, стр. 176. Після війни некатолицьке населення (близько 250 чоловік) емігрувало в сусідню СаксоніюFiala, стр. 18. У 1678 у Варнсдорфі жило 600 мешканців.
У 1681 маєток викупив рід ЛіхтеншейтнівPalme, стр. 14 і володів ним до 1919.
На початку XVIII століття в місті почала розвиватися текстильна промисловість, передусім полотняні мануфактури. У 1777 була заснована фірма ФреліхFiala, стр. 17., яка з 1790 виробляла вельвет.
Після Наполеонівських воєн місцеві підприємці почали провозити контрабандою англійську пряжу з Саксонії, що призвело до безробіття. З 1817 по 1837 пройшов ряд успішних виступів робітників, які організовано боролися з фабрикантами і контрабандою.
28 березня 1829 в місті сталася велика пожежа, був значно пошкоджений костел святих Петра і Павла, знищені костельні дзвони, годинник, орган і люстраВарнсдорф, стр. 139..
Період 1848—1945
У 1849 шість сіл на місці сучасного Варнсдорф об'єдналися в одне, яке налічувало 9600 жителівFiala, стр. 21.. У 1868, коли поселення вважалося найбільшою селом Австро-Угорщини, статус був підвищений до міста. Населення тоді становило 14000 мешканців.
В цьому ж році у Варнсдорф приїхав перший поїзд з Дечина, і завдяки залізничному сполученню активізувався розвиток промисловості, перш за все машинобудівної та текстильної. У другій половині XIX століття місто мало прізвисько «маленький Манчестер чеської Голландії».
У 1872 році була заснована місцева єпархія Старокатолицької церкви.
Чеський історик Йозеф Вітезслав Шимак описав Варнсдорф кінця XIX століття досить невтішно: «У Варнсдорфа по-справжньому непривабливий вигляд, навіть сумний. У ньому немає власне вулиць, лише дороги і шосе. Фабрики-довгобуди без дахів, непривітні, брудні двори упереміш з дерев'яними будинками і низькими халупами робітників»Варнсдорф, стр. 77..
У 1896 у місті відбулась районна сільсько-промислова виставкаКраеведение, стр. 83.. На початку XX століття тут було біля 160 фабрик, і майже 80 % жителів працювало у промисловому виробництві. У 1900 пройшов рух працівників мануфактур з вимогою десятигодинного робочого дня, який зібрав 3000 робочихFiala, стр. 26..
Під час Першої світової війни почалися труднощі з поставками, нестача продуктів і епідемія тифу.
У 1918 текстильне виробництво виявилося в глибокій кризі, після якої вже ніколи не досягло колишнього рівня. Причиною став розвал Австро-Угорщини, внаслідок чого значна частина покупців продукції раптово виявилася за кордономВарнсдорф, стр. 7..
У 1930 до чеської національності себе відносили тільки 6,6 % населення міста. Великою популярністю в місті користувалася Судето-німецька партія Конрада Генляйна. У 1938 агресивність прихильників Генляйна росла і збільшилася кількість сутичок з прикордонниками. 23 вересня у Варнсдорф вступила чехословацька армія. 30 вересня було підписано Мюнхенську угоду і 2 жовтня місто зайняли війська Третього рейху.
Військові події 1939—1945 років практично не торкнулися Варнсдорфа. З кінця 1943 місто було заповнене біженцями із зруйнованих німецьких міст і з східного фронтуFiala, стр. 33.. Перед кінцем Другої світової війни в 1945 відбулася публічна страта Рудольфа Поссельта, німця, який відмовився знову відправитися в складі німецької армії на східний фронт.
Сучасність Перша частина Червоної Армії увійшла в Варнсдорф 9 травня 1945, а 19 травня прийшла чехословацька армія. 22 червня 1945 пройшло перше стихійне виселення німців, а 19 липня — друге. Після Потсдамської конференції стихійні виселення закінчилися. Наступне виселення німецького населення йшло як в окупаційні зони в західній Німеччині, так і в радянські зони і в місця, заселені переважно чехами.
5 березня 1947 відбувся страйкFiala, стр. 34., в якому взяло участь 10000 чоловік. Він був викликаний суперечкою про фабрику колишнього власника, німця єврейського походження Еміля Беєра, який прибув з еміграції і домагався повернення фабрики. Місцева рада депутатів вирішила, що фабрику буде йому повернуто, але під тиском страйкуючих суд це рішення скасував.
У 1948 році в місті шляхом об'єднання дрібних фабрик і виробництв з'явилося три великих підприємства: Velveta, Elite і TOS Varnsdorf. У 1967 був відкритий прикордонний перехід в НімеччинуFiala, стр. 42.. У відкритті переходу брав участь президент Антонін НовотниВарнсдорф, стр. 346..
Було побудовано водосховище під назвою Машіняк і з'явився кінотеатр Панорама. У соціалістичний період в місті побудували панельні мікрорайони і були зруйновані деякі історичні об'єкти, наприклад готель Біржа на площі (1642) або Ганішув дімЙиржи Томашек. Журнал «Дечинские краеведческие новости», 4-XII, 1995, в якому знаходилася бібліотека.
У 1961 Варнсдорф був урочисто оголошений зразковим прикордонним містом.
У 1980 році село Студанка була приєднана до ВарнсдорфаFiala, стр. 47..
На перших виборах після Оксамитової революції в листопаді 1990 переміг Громадянський форум, старостою міста був обраний Едуард Вебр.
У 1995 було засновано товариство «Малий регіон Мандава— Шпрее», до якого увійшли міста по обидва боки кордону (Сохланд, Шлукнов, Еберсбах, Їржіков, Румбурк, Нойгерсдорф, Варнсдорф, Дольні Подлужи, Гросшенау і Вальтерсдорф).
В 1996 заснована єпископська гімназія Варнсдорф.
У 1997 відкрився перший супермаркет — Білла.
2 липня 1999 Варнсдорф відвідав президент Вацлав ГавелКраеведение, стр. 94., а 17 жовтня 2007 президент Вацлав Клаус.
Населення
Примітки
Посилання
Офіційний сайт міста