Ігор Володимирович Ме́зенцев ( 9 вересня 1915, Житомир — 9 березня 1984, Київ) — український радянський архітектор, живописець, графік і педагог; член Спілки архітекторів України з 1969 року. Чоловік археолога Галини, батько історика Володимира та художника Олексія Мезенцевих.
Біографія Народився року в місті Житомирі (тепер Україна). Брав участь у німецько-радянській війні. Служив в інженерних військахПам'ять народу.. 1946 року закінчив архітектурний факультет Київського художнього інституту; у 1951 році — аспірантуру при Академії будівництва і архітектури УРСР (навчався у Євгена Катоніна, Володимира Заболотного, Бориса Приймака).
З 1967 року викладав у Київському художньому інституті. Працював в Українському інституті проектування міст «Діпромісто»: у 1968–1976 роках — головний архітектор, у 1972–1976 роках — заступник директора, у 1976–1977 роках — головний спеціаліст технічного відділу. Помер в Києві 9 березня 1984 року.
Творчість
Спроектував Київську геофізичну обсерваторію (1947—1950); генеральнгий план, головний вхід, павільйони та фонтан на Виставці досягнень народного господарства УРСР (1951—1957); проєкти і будівництво курортних пансіонатів в Одесі, Трускавці (1964—1969); меморіальний комплекс Солдатської Слави у Полтаві (1968—1971); меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни» у Києві (1973—1981); мікрорайон на житловому масиві Комсомольський у Києві (1964—1968, у співавторстві); житловий мікрорайон «Український» в Ташкенті (1967—1969, у співавторстві); Автор статей з питань архітектури і містобудування.
Працював в галузі живопису і графіки (писав пейзажі, натюрморти, портрети).
Відзнаки Нагороджений орденами Вітчизняної війни I-го (7 липня 1945) та II-го (21 березня 1945) ступенів, Червоної Зірки (16 березня 1944); медалями «За бойові заслуги» (25 серпня 1943), «За визволення Праги» (9 червня 1945), «За перемогу над Німеччиною», «За визволення Варшави»; Заслужений архітектор УРСР з 1976 року.
Примітки
Література
Головань О. В. Мезенцев Ігор Володимирович //