Полуношниця () — у візантійському обряді одна із служб добового кола богослужінь, присвячена майбутньому Пришестю Ісуса Христа і Страшному суду. Здійснюється опівночі або у всякий час ночі до ранку; в монастирях Російської православної церкви зазвичай буває рано вранці в поєднанні з Братнім молебнем, а в сучасній парафіяльній практиці майже не зустрічається.
У латинському обряді полуношниця відповідає ранній () і в давнину називалася «бдінням» (). Спочатку вона починалася близько 2 години ночі, але в епоху зрілого Середньовіччя була перенесена на вечір напередодні. В ході богослужбових реформ II Ватиканського собору деякі елементи латинської ранньої і хвалитні були об'єднані в одне богослужіння — «Хвали ранкові» (), а інші елементи ранньої трансформовані в особливе богослужіння добового кола — «Година Читань» ().
Історія, склад і види Під час гонінь на християн в Римській імперії нічний час був найбезпечнішим для богослужіння. Разом з тим церква завжди мала на увазі, що північ є переважно зручним часом по своїй тиші для зосереджених молитовних бесід з Богом і для роздумів про гріхи та їх виправлення. Так дивиться на встановлення полуношного богослужіння Василь Великий (Друге послання до Григорія Богослова).
На думку тлумачів, полуношниця встановлена, по-перше, з тим, щоб нагадати віруючим молитовний опівнічний подвиг Ісуса Христа перед Його вільними стражданнями (моління про чашу — ; ; ); по-друге, для постійного нагадування про день Другого пришестя Христового, яке, за загальним віруванням церкви, заснованому на притчі Спасителя Про десять дів (), має бути опівночі; по-третє, нарешті, для призову віруючих і опівночі до наслідування ангелам, які прославляють Господа.
Полуношниця, як і будь-яке інше чинопослідування добового кола богослужінь, може відбуватися тільки один раз в день. Залежно від цього, вона буває вседенною, суботньою, святковою, недільною і великодньою. Сучасний часослов починається з послідування саме полуношниць.Азбука веры. Часослов. Оглавленіе возсле́дованій святы́я книги сея́.
Вседенна полуношниця складається з початкових молитв, покаянного 50-го псалма, 17-ї кафизми, що зображає блаженство людей непорочних, Символу віри, пісні «Ось Жених гряде опівночі»Її текст див. у Великий понеділок з іншими тропарями, молитви годин «Ти, що повсякчас», молитви Єфрема Сирина,Якщо є алілуйна служба в цей день (зазвичай у дні багатоденних постів) молитов «Господи Вседержителю, Боже сил» і «Благословляємо Тебе, Небесний Боже» (тепер в Ранішніх молитвах), псалмів 120-го і 133-го, Трисвятого по Отче наш, заупокійних тропарів з молитвою, відпустом і заключною ектенією.
Суботня полуношниця відрізняється тропарями і молитвами; на ній замість 17-ї кафизми читається 9-та кафизма.
Святкову полуношницю повинні служити, коли по Типікону має бути Всенічне бдіння, яке з якоїсь причини не відбувається, а також і в деякі інші православні свята.Наприклад у Понеділок Святого Духа На них по першому Трисвятому тропар свята, по другому — кондак свята; заупокійна молитва опускається.
Недільна (і великодня) полуношниця складається тільки з першої частини, замість тропарів іпакої, каноном замість 17-ї кафизми, молитвою Трійці — замість Символу віри.
Пасхальна — єдина полуношниця, яка відбувається у всіх православних храмах - перед пасхальним хресним ходом і наступною за ним ранньою. Архиєпископ Фессалонікійський Симеон Солунський описує полуношницю наступним чином:Объяснение православных богослужений, обрядов и таинств. Блаженный Симеон Солунский. стр. 362. Изд-во Оранта. 2010.
У Греції і в деяких інших православних країнах (в тому числі у російських старообрядців) полуношниця досі замінює ранішні молитви. У період Великодньої седмиці замість полуношниці здійснюються Пасхальні часи.
Примітки
Література
К. Никольский. Пособие к изучению Устава богослужения православной церкви. — СПб., 1888.
— Репринт 7-го изд. (СПб.: Синодальная типография, 1907)
П. Лебедев. Наука о богослужении православной церкви. — М., 1890. Полунощница // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Посилання
Полуношниця вседенна (сучасний (РПЦ) церковнослов'янський переклад).