Дмитрук Микола Леонтійович (20 липня 1938, с. Петрилів Люблінського воєводства, Польща — 27 листопада 2017, Київ) — український науковець, доктор фізико-математичних наук (з 1983 року), професор (з 1988), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1984), премії НАН України імені К. Синельникова (1995), премії президентів АН України, Білорусі, Молдови (1996). Був членом Українського (з 1990) та Американського (з 1996) фізичних товариств.
Біографія Закінчив Рівненський педінститут у 1960. З 1965 працює в Інституті фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України (Київ): 1974–86 — старший науковий співробітник, 1986–87 — провідний науковий співробітник, 1987–96 — завідувач лабораторії, 1996—2017 — завідувач відділу поляритонної оптоелектроніки.
Наукова і громадська діяльність За прикладні дослідження в галузі мікроелектроніки Дмитрук М. Л. був удостоєний звання Лауреата Державної премії України (1984 р.). Премією ім. К. Д. Синельникова НАН України він був відзначений у 1996 р., а за роботу «Напівпровідникові надгратки з напруженими шарами: електронні і коливні стани» він став лауреатом премії президентів Академій наук України, Білорусі і Молдови (1996 р.). Починаючи з 1970 р. здійснював реферування наукової літератури, що надходить до бібліотеки Інституту фізики напівпровідників НАНУ, на основі чого регулярно випускається Бюлетень з фізики поверхні напівпровідників (10-12 випусків щорічно). Був членом редколегій журналів «Semiconductor Physics, Quantum Electronics & Optoelectronics» та «Фізика і хімія твердого тіла». Кілька років працював в Міжнародному Енциклопедичному Бюро з фізики — написання, редагування і рецензування статей для україномовної енциклопедії. За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, створення національних наукових шкіл, зміцнення науково-технічного потенціалу України та з нагоди Дня науки йому було присвоєно почесне звання « Заслужений діяч науки і техніки України».
Примітки