Карпатка жовтаваЗаморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturine) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161–170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170 (Pidonia lurida (Fabricius, 1792)) — вид жуків з родини Скрипунових, що зустрічається в лісах Європи, де представлений трьома формами: Pidonia lurida var. ganglbaueri Ormay, Pidonia lurida var. notaticollis Pic, Pidonia lurida var. suturalis Olivier.

Поширення Хорологічно P. lurida належить до західно-центральноєвропейської групи видів європейського зоогеографічного комплексу, поширений у Західній та Центральній Європі.

В Україні ареал охоплює всю територію Карпат, передгір'їв і Поділля Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691.Zamoroka, A.M., Panin, R. Yu., Kapelukh, Y. I. & Podobivskiy, S. S. 2012. The catalogue of the longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of western Podillya, Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 7 (2): 1145-1177.

Екологія P. lurida — масовий для смерекових та букових лісів вид. Імаго зустрічається на квітах, у передгір'ях на арункусі звичайному, а в гірських районах — на гадючнику в'язолистому, часто відвідують чемерицю білу та чемерицю Лобеля, борщівники карпатський і європейський, рідше на інших рослинах.

Морфологія

Імаго Цей вид характеризується середніми розмірами тіла — довжиною 9-13 мм. Загальне забарвлення чорне, ноги, вусики та губні і щелепні щупальця руді, у популяцій із західних Карпат все тіло руде. Надкрила жовто-бурі з двома маленькими чорними плямами на боці у першій половині надкрил. Самки більші від самців з великим черевцем. За даними Володимира Лазорка (1953) у Ґорґанах поширена Pidonia lurida forma Ganglbaueri Ormay. Ця форма розповсюджена на території усіх Східних Карпат та в передгір'ях. Проте у долині Дністра, на Передкарпатті й у Розточчі поширена світліша форма, яка відрізняється від Ganglbaueri.

Життєвий цикл Личинки розвиваються в деревині смереки та бука (Fagus sylvatica L.), і, можливо, ялиці. Життєвий цикл триває 2 роки.

Примітки

Література Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43 Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47; Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.; Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112–127; Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251–252; Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131–132; Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43; Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.

Посилання http://www.biolib.cz/en/taxon/id11218/ http://www.cerambyx.uochb.cz/pidon.htm http://www.faunaeur.org/full_results.php?id=114980