Олекса́ндр Іліодо́рович Сибіряко́в (, Київ — , Сараєво) — оперний співак (тенор), антрепренер і театральний діяч.
Біография Народився року в Києві в заможній родині. Його батько Іліадор Іванович Сибіряков був підприємцем та інженером з устаткування та експлуатації цукрових заводів, мав маєток та низку цукрових заводів в Київській губернії.
1886 року закінчив Київське реальне училище, де одержав диплом спеціаліста у справах комерції.
1887—1890 років навчався співу у Петербурзькій консерваторії (рік в класі Камілло Еверарді, згодом у Станіслава Габеля), а також по класу рояля у Миколи Лаврова .
Удосконалював свою вокальну майстерність в Італії. Співав у різних оперних трупах Росії.
1897—1900 й 1913—1915 років — антрепренер Одеського Міського театру (нині Одеський національний академічний театр опери та балету).
1897 року він уклав контракт з Театральною комісією, згідно з яким із вересня до листопада у Міському театрі виступала російська драма, а з листопада до Великого Посту — опера.
Вивчав найкращі оперні постановки в Петербурзі, Москві й за кордоном Російської імперії.
Запрошував в свою антрепризу на гастролі Медею Мей і Миколу Фігнера, Л. Г. Яковлєва та ін.
На свої кошти, які йому дістались в спадщину від батька, побудував в Одесі театр, названий його ім'ям (відкриття відбулось 16 жовтня 1903 року виставою за п'єсою Л. М. Толстого «Плоди просвіти»).Украинский театр (театр Сибирякова) Нині тут розміщений Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька.Юбилеи бывают и у зданий
1906 і 1913 року пожежі в будівлі театру Сибірякова нанесли Олександру Іліодоровичу великі збитки, врешті він розорився і продав будівлю присяжному повіреному Стамерову. Під час пожежі 1913 року значно постраждало майно трупи М. Лівського, який орендував будівлю театру.
1918 року співав на сцені київських театрів; орендував в Одесі будівлю свого колишнього театру, де як режисер ставив драматичні постановки.
1919 року Сибіряков емігрував за кордон разом з актрисою Мансвєтовою і доньками, залишивши дружину і синів в Одесі.Елена Толстая. Начало распыления — Одесса
Працював режисером у Національному театрі в Сараєво. Його друга дружина Лідія Василівна Мансвєтова (1893—1966)Мансвjетова Лидија Васиљевна // Енциклопедији Српског народног позоришта з 1926 по 1946 рік поставила в Сараєво до 50 п'єс і грала в них.
Помер 1936 року в Сараєво.
Родина З дружиною Марією Іванівною мав двох синів (Олексій, Олександр) і трьох дочок (Варвара, Тетяна, Ксенія).
Син Олексій був піаністом, помер 1941 року.
В Одесі і зараз живуть його нащадки, зокрема онука Валентина Олексіївна Сибірякова.Театр Сибірякова. Початок літопису // Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. ВасилькаЕтапний сезон васильківців // Дзеркало тижня, № 8, 2001
Сред його родичів — Ганна Воробйова (1817—1901), російська оперна співачка (контральто).
Примітки
Посилання
Анна Білик. Одеська російська драматична антреприза (1846—1919) // Нариси з історії інонаціонального театру в Україні ХХ — початку ХХІ ст. / ред. М. Гринишина; Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України. — Київ: Фенікс, 2017. — С.354-363 І мистецтво, і містика. До 110-річчя будівлі Українського театру // Чорноморські новини Новий Міський театр. Будівництво та дореволюційний період archodessa.com Дом, в котором поселилась драма Сибиряков Александр Илиодорович // Отечественные певцы. 1750—1917: Словарь / Пружанский А. М. — Изд. 2-е испр. и доп. — М., 2008