Лідія Василівна Савченко — радянська і російська акторка театру і кіно, Заслужена артистка РРФСР (1986).
Біографія Закінчила Театральне училище імені Щукіна (1959, курс Л. М. Шахматова).
З 1960-х і до 1993 року — акторка Московського драматичного театру імені Станіславського.
Лідії Савченко часто доводилося грати в посередніх і поганих спектаклях. Всі відзначили факт появи в театрі імені К. С. Станіславського талановитої молодої акторки, і дійсно, вона грала добре, але залишалася, головним чином, у ході вистав, в рамках театру. … І в утилітарній п'єсі «Життя і злочин Антона Шелестова» про правильність тих чи інших педагогічних установок і відносин між сім'єю, школою і міліцією виникав завдяки Савченко глибший людський сенс. Куди більш повно вона розкрилася в «Тригрошовій опері» в ролі Поллі Пічем — доброї людини з Сохо.
У зовнішності юної Поллі, нареченої Мекхіта, яку грає Л. Савченко, часом відкривається щось значне
Відома, насамперед, як виконавиця ролі Люсі у виставі Анатолія Васильєва «Доросла дочка молодої людини» () (фільм «Дорога на Чаттанугу», ).
Театр вона покинула разом з Поповим, Васильєвим та Морозовим, коли режисером став Олександр Товстоногов.
Була одружена з драматургом Михайлом Рощиним.
Померла 3 лютого 2011 року в Москві на 75-му році життя у себе вдома після важкої тривалої хворобиLenta.ru: О высоком: Умерла актриса Лидия Савченко. Похована на Троєкуровському кладовищі в Москві.
Ролі в театрі
Московський драматичний театр імені К. С. Станіславського
— "Життя і злочин Антона Шелестова ", Г. Мединський, В. Токарєв — Галька-Губаха — «Тригрошова опера», Бертольта Брехта — Поллі Пічем — «Доросла дочка молодої людини» Віктора Славкіна, режисер Анатолій Васильєв — Люся.
Російська антреприза Михайла Козакова
— «Неймовірний сеанс» — Ноел Ковард — місіс Бредман
Фільмографія
— «До Чорного моря» — студентка — «У важку годину» — Таня — «На семи вітрах» — Ксенія Шарова — «До мене, Мухтар!» — Галинка 1975 — «Таке коротке довге життя» — Клава 1975 — «Остання жертва» — Пивокурова — «І це все про нього» — Суворова Марія Федорівна — «Фотографії на стіні» — «Уроки французької» — «Лють» — «Не стріляйте в білих лебедів» — «Приватна особа» — офіціантка — «Небезпечний вік» — Олена, подруга Родимцевих з Мурманська — «Прощання» — Соня, дружина Павла — «Час для роздумів» — Тома, сусідка Алі — «Магістраль» — епізод — «Швидкий поїзд» — «Ганна Петрівна» — Фаїна, сусідка — «Пряма трансляція» — «Доросла дочка молодої людини» (телеспектакль) — Люся — «Оголена в капелюсі» — «Любов — смертельна гра» — «Присутність» — «Злодійка» — народна засідателька — «Злодій» — баба Таня — «[У тій країні]]» — теща Скурідіна — «Розв'язка Петербурзьких таємниць» — «Золоте теля» — дочка лейтенанта Шмідта
Примітки
Література