Ірина Прокопівна Гошева ( , Архангельськ — 11 березня 1988, Москва) — радянська актриса театру і кіно, Народна артистка РРФСР (1963).
Біографія Ірина Гошева народилася в Архангельську 12 (25) березня 1911 року. У 1932 році закінчила Ленінградський технікум сценічних мистецтв і в тому ж році вступила до «Молодого театру» під керівництвом Сергія Радлова.
В 1935—1940 роках актриса грала в Ленінградському театрі комедії під керівництвом Миколи Акімова, а в 1940 році на запрошення Володимира Немировича-Данченка перейшла до МХАТу, де служила до 1974 року.
Сергій Ейзенштейн планував знімати Ірину Гошеву в ролі Анастасії у фільмі «Іван Грозний», але її не відпустили з Художнього театру до Алма-Ати на зйомки. Про це згадується в запису розмови Сталіна з С. Ейзенштейном та М. Черкасовим, яка пройшла 26 лютого 1947 року.
У 1963 році їй присвоєно звання Народної артистки Російської РФСР.
З 1987 по 1988 рік працювала у МХАТі імені А. П. Чехова. Ірина Гошева померла у 1988 році й була похована на Невзоровському кладовищі в місті Івантєєвка.
Звання та нагороди
Заслужена артистка РРФСР (5 листопада 1947) Народна артистка РРФСР (30 січня 1963) Орден Трудового Червоного Прапора (26 жовтня 1948) Орден «Знак Пошани» (1 червня 1940) Медалі
Театральні роботи
В Ленінградському театрі комедії
— «Собака на сіні» (автор Лопе де Вега, режисер Микола Акімов) — Діана — «Весняний огляд» (автор В. Шкваркіна 1937 року, режисери Сергій Юткевич і Хеся Локшина) — Люба — «Небезпечний поворот» (автор Д. Прістлі, режисер Григорій Козінцев, худ. Микола Акімов) — Оуен — «Тінь» (автор Євген Шварц, режисер Микола Акімов) — Аннуціата
У МХАТі СРСР імені М. Горького
— «Три сестри» (Антон Чехов) — Ірина — «Вишневий сад» (Антон Чехов) — Аня — «Ідеальний чоловік» (Оскар Вайлд) — леді Мейбл Чілтерн — «Дні і ночі» (Костянтин Симонов) — Аня Клименко — «Дванадцять місяців» (Самуїл Маршак) — Пасербиця — «Божевільний день, або Одруження Фігаро» (П'єр Бомарше) — Сюзанна — «Таланти і шанувальники» (Олександр Островський) — Негіна — «Осінній сад» — Констанс Такерман — «Третя, патетична» (Микола Погодін) — Марія Іллівна Ульянова — «Будинок, де ми народилися» (Павло Когоут) — Матір — «Зима тривоги нашої» (Дж. Стейнбек) — «Потойбічні зустрічі» (Л. В. Гінзбург ) — Емма — «Кремлівські куранти» (Микола Погодін) — Забєліна — «Соло для годинника з боєм» (Освальд Заградник) — пані Конті — «Синій птах» (Моріс Метерлінк) — бабуся
Фільмографія
— Юність Максима — ув'язнена — Два брата — Вера — Анна Кареніна — Варя Вронська — Тепер нехай іде — Герміон — Злочин і кара — Пульхерія Олександрівна Раскольникова, мати Родіона Раскольникова — Чарівна сила мистецтва (новелла) — учителька Олена Сергіївна Сергеєва — Вчора, сьогодні і завжди — Ганна Павлівна Шеїна — Змова — Людина з іншої сторони — мати Віктора — Переможець — Олена Миколаївна Мокашева, мати Георгвя — Любов Ярова — Горностаєва, дружина професора — Проводи — секретарка — Дорослий син — бабуся Андрія Шульгіна — Депутатська година — Валентина Георгіївна — Жінка у білому — місис Клеменс — Через Гобі і Хінган — Надія Федорівна — Петля — Поліна Іванівна — Загадка Кальмана — Щиро Ваш… — мати Павла — Без сина не приходь! — учителька співів — Осінній вітер
Озвучування мультфільмів
— Висока гірка — Валідуб — мать Янека — Помаранчеве горлечко — Острів помилок — Галочка — Бурштиновий замок
Примітки