Вальтер Джек Готелл (, 15 березня 1924 — 5 травня 1997) — німецький актор, відомий своєю роллю генерала Гоголя, голови КДБ у фільмах про Джеймса Бонда у епоху Роджера МураTom Vallance Obituary: Walter Gotell , The Independent, 20 June 1997.. Він також зіграв роль найманця зі СПЕКТР на ім'я Морзені, лиходія, у другому фільмі про Бонда «З Росії з любов'ю». Готелл з'явився у камео Гоголя наприкінці «Живих вогнів» (1987) — першого фільму про Бонда з Тімоті Далтоном.
Життя та кар'єра Готелл народився в Бонні. Його сім'я емігрувала до Британії після приходу нацистів до влади. Вільно володіючи англійською мовою, він почав грати у кіно у 1943 році. Його амплуа в цій період це зазвичай безімений німецький офіцер з епізодів, як наприклад у фільмі «Ми пірнаємо на світанку» 1943 року. На початку 1950-х він почав виконувати більш серйозні ролі. Готелл знімався в переважно воєнних фільмах, таких як «Африканська королева» (1951), «Червоний берет» (1953), «Важкий шлях в Олександрію» (1958), «Гармати острова Наварон» (1961), «Дорога у Гонконг» (1962), «Лорд Джим» (1965), «Чорна неділя» (1977), «Хлопці з Бразилії» (1978) та «Куба» (1979).
Свою першу роль у фільмах про Джеймса Бонда, Готел зіграв у 1963 році у фільмі «З Росії з любов'ю» - це була роль найманця організації СПЕКТР на ім'я Морзені. З кінця 1970-х він виконує роль генерала Гоголя, починаючи з фільму «Шпигун, який мене кохав» (1977). Готелл отримав роль генерала КДБ Анатолія Гоголя через схожість з колишнім керівником НКВС Лаврентієм Берією. Персонаж став постійним для епохи Роджера Мура, та зєявився також у «Місячному гонщику» (1979),«Тільки для ваших очей» (1981), «Восьминіжка» (1983) та «Вид на вбивство» (1985) та у камео Гоголя у фільмі «Живі вогні» (1987). Образ Гоголя змінювався протягом стрічок разом зі зниженням напруження холодної війни: від опонента до союзника. Вальтер Готелл — один з небагатьох акторів, який зіграв противника та союзника Бонда (інші — Чарльз Грей, Річард Кіл та Джо Дон Бейкер).
Протягом своєї кар'єри Готелл також багато разів з'являвся у телевізійних серіалах, таких як «Небезпечна людина», «Лицар доріг», «Команда А», «Авіалінія», «Повітряний вовк», «Цілком таємно», «Опудало та місіс Кінг», «Макгайвер», «Зоряний шлях: Наступне покоління», «Поліція Маямі», «Кегні та Лейсі» та «Святий». Готелл зіграв головного констебля Каллена у поліцейському серіалі «Тихо, тихо: оперативна группа» (1969–75).
Поза кадром Готелл мав власний бізнес, у який інвестував свої акторські гонорари. Його донька Керол народилась у 1960 року.
Вальтер Готелл помер 5 травня 1997 року в Лондоні від раку у віці 73 років.
Вибрана фільмографія «Ми пірнаємо на світанку» (1943) «Африканська королева» (1951) «Червоний берет» (1953) «Людина, що знала надто багато» (1956) «Людина всередині» (1958) «Важкий шлях в Олександрію» (1958) «Бандит Жобе» (1959) «Небезпечна людина» (ТВ-серіал, 1960—1962) : «Гармати острова Наварон» / (The Guns of Navarone) — М'юзель «Шлях у Гонконг» (1962) «З Росії з любов'ю» (1963) «Святий» (ТВ-серіал, 1964) «Лорд Джим» (1965) «Тихо, тихо: оперативна группа» (1969–75) «Шпигун, який мене кохав» (1977) «Чорна неділя» (1977) «Хлопці з Бразилії» (1978) «Куба» (1979) «Місячний гонщик» (1979) «Тільки для ваших очей» (1981) «Авіалінія» (ТВ-серіал, 1982) «Кегні та Лейсі» (ТВ-серіал, 1982—1988) «Восьминіжка» (1983) «Опудало та місіс Кінг» (ТВ-серіал, 1983 ) «Повітряний вовк» (ТВ-серіал, 1984) «Вид на вбивство» (1985) «Лицар доріг» (ТВ-серіал, 1985) «Команда А» (ТВ-серіал, 1985) «Живі вогні» (1987) «Макгайвер» (ТВ-серіал, 1987) «Поліція Маямі» (ТВ-серіал, 1986) «Зоряний шлях: Наступне покоління» (ТВ-серіал, 1988) «Цілком таємно» (ТВ-серіал, 1995) «Принц Веліант» (1997, останній фільм) «Всередині 'З Росії з любов'ю'» (документальний відеофільм, 2000)
Примітки
Посилання