О́тто фон дер Го́вен (; — ) — нідерландський військовик, генерал-майор, барон, художник. Представник шляхетного німецького роду Говенів. Народився у Мітаві, Курляндія. Син Йоганна фон дер Говена і Катаріни-Доротеї фон Дюкер. Згідно з родинною традицією пішов на військову службу до російського Пажеського корпусу, навчався артилерії. Звільнився з російської армії за політичними мотивами (1796). Поступив до війська Батавської республіки простим каноніром (1799), але в ході Наполеонівських воєн вислужився до генерала (1816). Брав участь у Піренейській війні (1810—1814). Продовжував службу в Королівській армії Нідерландів до відставки (1839). Помер в Неймегені, Нідерланди. Залишив по собі велику кількість замальовок, літографій, малюнків, написаних аквареллю, які широко використовуються в музеях і мистецьких зібраннях.
Імена О́тто-Крі́стофер фон дер Го́вен () — повне ім'я. О́тто фон дер Го́вен () — коротке ім'я. О́тто Го́вен () — коротке ім'я. О́скар де Гове́н () — помилкове імя на вулиці в Намюрі. Анто́н де Гове́н () — інше ім'я, яке використовував на нідерландській службі в 1799—1814 рокахTe Rijdt 1991, p. 11..
Біографія 1774: народився у Мітаві, Курляндія. 1790—1796: служба в російській імператорській армії, участь в російсько-турецькій війні. 1796: звільнення з політичних причин із російської армії. 1799: вступив до армії Батавської республіки як канонір. Відзначився у переможній битві при Бергені між французько-батавськими і англійсько-російськими військами; зазнав поранення, підвищений до молодшого лейтенанта. 1804: призначений лейтенантом інженерних військ (піонери). 1807: призначений капітаном, а згодом — полковником і командиром полку. 5 серпня 1809 року одружився із Юлією-Філіппою де Міст в Газі, яка народила сина Отто. 1810—1814: перебував у складі нідерландських військ під командуванням французів у Піренейській війні; зазнав поранення у битві при Альберіке 1811 року. 1814: призначений полковником артилерії нідерландської армії. 1816: призначений генерал-майором; командував артилерійським полком, відповідав за фортеці у провінція Намюр, Ено і Люксембург. 1830: арештований повстанцями у Брюсселі разом зі своїми офіцерами і солдатами під час Бельгійської революції. 1831: призначений командувачем фортеці Неймеген. 1839: вийшов у відставку. 25 травня 1848: помер у Неймеген, Нідерланди.
У бельгійському Намюрі на його честь названо вулицю. З невідомих причин його біографія не описана у «Генеалогічному компендіумі балтійського лицарства».
Твори
Сім'я
Батько: Отто-Йоганн фон дер Говен (1737—1811) Матір: Катаріна-Доротея фон Дюкер (1748—?) Дружина (з 1809): Юлія-Філіппіна-Августа Ейтенхахе-де-Міст (1783—1832) Син: Отто де Говен (1815—1843), лейтенант нідерландської армії.
Нагороди Командор ордена Нідерландського лева
Примітки
Бібліографія Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften. Teil 3-1: Kurland. Görlitz, 1930. Band I, S. 314. Courtois, F. Le général de Howen, dessinateur de Namur et du pays mosan // Zeitschrift Namurcum, 1942. te Rijdt. Een Generaal tekent Nederland. Brüssel, 1991.
Посилання
Otto Howen // RKD – Nederlands Instituut voor Kunstgeschiedenis. Otto Howen // British Museum. Howen, Otto Christopher v. der (1774-1848) // Baltisches biografisches Lexikon digital.