Есек'єль Марті́нес Естра́да (; 14 вересня 1895, Сан-Хосе-де-ла-Ескіна — 4 листопада 1964, Баїя-Бланка) — аргентинський письменник, літературознавець, педагог.
Біографія Народився 14 вересня 1895 року в Сан-Хосе-де-ла-Ескіна (провінція Санта-Фе, Аргентина). У 1924—1946 роках був професором літератури в університетах Ла-Плати, і з 1956 року в університеті Баїя-Бланки. У 1944—1945 роках — президент Спілки письменників Аргентини.
Останні роки життя провів на Кубі. Помер 4 листопада 1964 року в Баїя-Бланці. Похований на цвинтарі Баїя-Бланки.
Творчість Виступив з поетичними збірками: «Золото і камінь» (1918); «Мотиви неба» (1924); «Аргентина» (1927); «Легконогі маріонетки» (1929). З 1930-х років звернувся до науково-художньої публіцистики і літературної критики. Автор есе «Рентгеноскопія пампи» (1933), де дав пройнятий песимізмом художній аналіз аргентинської дійсності. Привсятив книги діячам аргентинської культури: «Сарм'єнто» (1946); «Панорама літератури» (1946); «Смерть і перетворення Мартіна Ф'єрро» (1947, про поезію Х. Ернандеса); «Дивосвіт Гільєрмо Хадсона» (1951); «Брат Кірога» (1957). На Кубі написав книги «Сім'я Марті» (1962), збірку«На Кубі, на службі революції» (1963).
Примітки
Література