Ян Непомуцен Левицький (; 1795, Осек — 1871, Париж) — польський живописець XIX століття, учасник Листопадового повстання (1830—1831).
Життєпис Навчався майстерності живопису у Кракові під керівництвом Юзефа Бродовського. Переїхавши до Варшави, продовжив удосконалювати свої знання в техніці літографії та гравюри.
У 1830 році брав участь у польському повстанні проти окупаційної влади Російської імперії на території царства Польського.
Після поразки повстання у 1831 році емігрував закордон. У 1832—1835 роках мешкав у Страсбурзі та працював у літографічної студії, з 1843 року — у Парижі, проводив активну громадську і творчу діяльність.
Його метою було служіння батьківщині талантом художника, зображуючи пам'ятки та звичаї Польщі. Ці плани Левицький втілив у циклі кольорових літографій, на яких зображено поляків та представників інших народів у народних костюмах та у польському військовому однострої.
У 1838 році ним було підготовлений до випуску художній альбом «Les costumes du peuple polonais» ().
У Парижі почав освоювати мистецтво фотографії.
У 1853—1859 роках працював у заснованій ним школі картографії в Лісабоні, а також стояв біля основ розвитку фотографії в Португалії.
У 1860 році Ян Левицький повернувся до Польщі. Тут влаштувався художнім редактором варшавського видання «Tygodnik Ilustrowany» ().
Тоді ж організував і відкрив у столиці Царства Польського, Варшаві фотографічний салон.
Пензлю художника належить картина «Галицька різанина».
Примітки
Джерела Władysław Barytowski Krótkie wspomnienie o życiu i pracach artystycznych Jana Lewickiego. — Poznań: nakł. Księgarni Jana Konstantego Żupańskiego, dr. J. I. Kraszewskiego, 1880. — 20 s.
Посилання