Товари́ство істо́рії і старожи́тностей Остзе́йських прові́нцій Росі́ї (, GGuA) — наукове товариство балтійських німців, що працювало у 1834—1939 роках у Ризі (Російська імперія, Латвія). Займалося вивченням і популяризацією історії Остзейських губерній (Курляндської, Ліфляндської й Естляндської), збереженням писемних і археологічних пам'яток краю. Створене за ініціативи пастора Густава-Райнгольда Таубенгайма. Від 1890 року засідало у будинку Домського музею. Припинило існування після репатріації етнічних німців Латвії до Німецької імперії.

Назва 1834—1919: Товари́ство істо́рії і старожи́тностей Остзе́йських прові́нцій Росі́ї (; ) 1919—1939: Товариство історії і старожитностей в Ризі ()

Опис Згідно зі статутом від 1839 року метою Товариство було сприяння поширенню і збереженню всього, що стосується історії і старожитностей. Воно займалося зібранням пам'яток історії та археології Східної Балтики, проводило зібрання членів і видавало наукові праці.

Кожен член організації мусив брати участь у зборах Товариства і робити щорічний внесок по 4 рубля сріблом. Ті, хто жертвував 100 рублів сріблом отримував статус головного члена Товариства. Станом на 1898 року Товариство нараховувало 550 членів.

Головним друкованим органом Товариства був журнал «Відомості у сфері історії Ліфляндії, Естляндії і Курляндії» (). 1921 року він змінив назву на «Відомост Ліфляндської історії», а 1938 року — на «Відомості Балтійської історії»

Товариство зібрало наукову бібліотеку в понад 70 тисяч томів.

1883 року Товариство провело культурно-історичну виставку у Ризі, а 1896 року організувало 10-й археологічний з'їзд

Публікації Die 700 Jahre der Geschichte Livlands. Riga, 1859. Mitteilungen aus dem Gebiete der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. Riga-Leipzig: E. Frantzen, 1837–1939. Sitzungsberichte der Gesellschaft fur Geschichte und Alterthumskunde der Ostseeprovinzen Russlands. Riga, 1877 — 1936. Die Stadtische Prafanarchitektur der Gothik der Renaissance und des Barocco in Riga, Reval und Narva. Lubeck, 1892. Отзыв Общества истории и древностей трех Остзейских губерний по вопросу об охране памятников старины в России. Рига, 1909. Der Bericht uber die Arbeiten fur das Liv-, est- und Kurlandische Urkundenbuch sowie die Akten und Recesse der Livlandischen Standetage... Riga, 1909. Fuhrer durch die Sammlungen der Gesellshaft im Dommuseum. Riga, 1911. Baltische Baudenkmaler. Riga, 1926—1930. Baltische Studien zur Archaologie und Geschichte. Berlin, 1914. Mitteilungen aus der baltischen Geschichte. Riga, 1939.

Склад Голови 1854—1860: Карл-Едуард фон Наперський

Члени 1859: Бунге, Фрідріх-Георг, почесний член. 1867: Едуард Вінкельманн, член-кореспондент. 1897: Серафім, Август-Роберт, член-кореспондентSeraphim, August Robert // Baltisches biografisches Lexikon digital..

Примітки

Бібліографія Feuereisen, A. Die Gesellschaft für Geschichte und Altertumskunde zu Riga vor und nach dem Weltkriege. Riga: Jouck & Poliewsky, 1923. Feuereisen, A. Die Gesellschaft für Geschichte und Altertumskunde zu Riga in ihrem Wiederaufbau, 1923-1928. Riga: R. Ruetz, 1929. Geschichte der deutschbaltischen Geschichtsschreibung. Köln-Wien: Böhlau, 1986, S. 121–139. (speziell S. 124–128 und Anm. 16) Romang, M. Die Gesellschaft für Geschichte und Altertumskunde der russischen Ostseeprovinzen zu Riga // Vereinskultur und Zivilgesellschaft in Nordeuropa, Böhlau-Verlag, 2012, S. 203 ff. Hollander, B. von. Die Gesellschaft für Geschichte und Altertumskunde zu Riga 1834–1934 // Baltische Monatshefte, 1934, S. 471 ff. Журнал Министерства Народного Просвещения. Санкт-Петербург, 1852. Ч. 74. С. 6; 1850. Ч. 66, С. 62; Ч. 55; 1847. С. 23. Иконников, В.С. Опыт русской историографии. Киев, 1892. Т. 1. Кн. 1-2. С. 318. Известия Императорской Археологической Комиссии. Санкт-Петербург, 1904. Вып. 9. Прибавление. С. 22; Прибавление N 17. 1910. С. 36-37. Руцкий П. Общества Лифляндской губернии. Рига, 1900. Заседание общества прибалтийских любителей истории и древностей// Воскресное приложение к журналу «Зодчий». Санкт-Петербург, 1878. № 23.

Посилання

Общество Истории и древностей трех Остзейских губерний // Справочник Научных Обществ России.