Бекташ Рахімович Рахімов (, кишлак Янгиарик, тепер Нарпайського району Самаркандської області, Узбекистан — , місто Ташкент, Узбекистан) — радянський державний діяч, 1-й секретар Хорезмського, Андижанського і Самаркандського обкомів КП Узбекистану, заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1986 роках. Депутат Верховної ради Узбецької РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 7—10-го скликань. Депутат Олій Мажліса Узбекистану (1995—1999). Герой Соціалістичної Праці (10.12.1973). Кандидат економічних наук (1969).

Життєпис Народився в багатодітній селянській родині. Батьки рано померли. Закінчив початкову школу в кишлаку Арабхона і Мірбазарську школу-інтернат для круглих сиріт.

У 1941—1942 роках — вчитель початкової школи в Нарпайському районі Самаркандської області Узбецької РСР.

З лютого 1942 по 1945 рік служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1945 році — курсант Курсів перепідготовки політичного складу в Москві.

У 1945—1947 роках — завідувач початкової школи в Нарпайському районі Самаркандської області. У 1947—1948 роках — інспектор Нарпайського районного відділу народної освіти Самаркандської області.

У 1948—1950 роках — заступник голови виконавчого комітету, голова виконавчого комітету Нарпайської районної ради депутатів трудящих Самаркандської області.

У 1950—1952 роках — слухач Партійної школи при ЦК КП(б) Узбекистану.

У 1952—1960 роках — викладач і секретар партійного комітету Вищої партійної школи при ЦК КП Узбекистану.

У 1953 році екстерном закінчив Ташкентський державний університет.

У 1960—1961 роках — відповідальний організатор ЦК КП Узбекистану.

У 1961 році — 1-й секретар Нарпайського районного комітету КП Узбекистану Самаркандської області. У 1961—1962 роках — 1-й секретар Катта-Курганського районного комітету КП Узбекистану Самаркандської області.

У грудні 1962 — 12 лютого 1968 року — 1-й секретар Хорезмського обласного комітету КП Узбекистану.

22 січня 1968 — 6 грудня 1974 року — 1-й секретар Андижанського обласного комітету КП Узбекистану.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 грудня 1973 року за великі успіхи, досягнуті у Всесоюзному соціалістичному змаганні, і виявлену трудову доблесть у виконанні прийнятих зобов'язань із збільшення виробництва і продажу державі бавовни, зерна та інших продуктів землеробства в 1973 році Рахімову Бекташу Рахімовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

27 листопада 1974 — 23 лютого 1982 року — 1-й секретар Самаркандського обласного комітету КП Узбекистану.

23 лютого 1982 — 29 вересня 1985 року — заступник голови Ради міністрів Узбецької РСР, відповідав за розвиток агропромислового комплексу республіки.

З вересня 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення в Ташкенті.

Був фігурантом так званої «узбецької бавовняної справи». 5 грудня 1988 року заарештований, провів під вартою дев'ять місяців, після чого звільнений і повністю виправданий.

Проживав у Ташкенті. До 2006 року був головою Спілки товариств ветеранів Узбекистану «Нуроній».

Помер 5 січня 2009 року. Похований в Ташкенті.

Нагороди Герой Соціалістичної Праці (10.12.1973) три ордени Леніна (14.12.1972, 10.12.1973, 25.12.1976) орден Жовтневої Революції (27.08.1971) орден Вітчизняної війни ІІ ст. (11.03.1985) два ордени Трудового Червоного Прапора (1.03.1965, 4.03.1980) орден «Знак Пошани» (11.01.1957) медалі Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 листопада 1988 року за вчинення дій, що порочать його як нагородженого Рахімов Бекташ Рахімович був позбавлений звання Героя Соціалістичної Праці і нагород. Указом Президента СРСР від 16 липня 1991 року указ про позбавлення звання Героя Соціалістичної Праці і нагород Рахімова Бекташа Рахімовича був скасований у зв'язку з необгрунтованим позбавленням його нагород.

Примітки

Посилання Рахимов Бекташ Рахимович Рахимов Бекташ Рахимович Бектош Рахимов