Названі за іменами у Новому Завіті як (adelphoi) у прямому, чи непрямому розумінні брати Ісуса Христа — Яків, Йосиф, Симон та Юда . У Новому Завіті також згадані, але не названі сестри Ісуса .
Новий Завіт
У Новому Завіті згадується не менше 6-ти осіб, які названі «братами» і «сестрами» Ісусовими. Немає сумніву в тому, що вони були або вважалися родичами Христа Спасителя по плоті. Імена сестер Його не названі; брати ж іменуються Яковом, Іосією, Юдою і Симоном або Симеоном (різні форми одного і того ж імені) (Мт 13: 55-56; Мк 6: 3).
Новозавітні свідчення про братів Господніх мають 2 проблеми: чи належать вони (брати) до числа 12 апостолів і яка ступінь їх спорідненості з Ісусом Христом. Хоча в 1 Кор. 9:5 і Гал. 1:19, де згадуються брати Господні поруч з апостолами, допускають різні тлумачення, однак недвозначна вказівка Ін. 7:5 на невіру братів в той період євангельської історії, коли число 12 апостолів вже було встановлене (пор.: Ін. 6:67-71), а також той факт, що в Ін. 2:12 і Діян. 1:14 брати особливо згадуються поряд з учнями, а не в їх числі, роблять їх приналежність до числа 12 апостолів малоймовірною. Навіть якщо розуміти свідоцтво 1 Кор. і Гал. в тому сенсі, що брати Господа, і зокрема Яків, є «апостолами», це не дає підтвердження їх приналежності до кола 12-ти апостолів, бо у Новому Завіті апостолами називались й ті хто не належав до 12, наприклад проповідники як сам Павло і Варнава (Діян. 14:4-14; пор.: Рим. 16:7 про Андроника і Юнію). Відомі за Євангеліями імена братів Господніх зустрічаються в списках 70 апостолів.
Як зауважив Ф. В. Фаррар, з цього питання існують цілі томи, а докази які в них приведені є однаково переконливими та недоліки кожної думки настільки однаково очевидні, що наполягати догматично на будь-якій одній думці було б несправедливо і несумлінноЖизнь Иисуса Христа Фредерика В. Фаррара / Перевод с англ. Ф. Матвеева. — М. : Прометей, 1991. — 460 с..
В давнину існували 3 точки зору на проблему ступеня споріднення братів Господніх з Ісусом. У IV ст. єретики антимаріаніти і лат. автор Гельведій стверджували, що брати Господні є дітьми Йосипа Обручника і Марії, котрі народилися після Ісуса. Тієї ж думки дотримувався і Тертуліан. Цей погляд, який підтримують зараз протестантські екзегети суперечить вченню православної церкви про Приснодівство Марії і свідченням більшості древніх церковних письменників. Він не може бути обґрунтований текстами Нового Завіту. Те, що Ісус названий Первістком Марії (Мф 1. 25; Лк 2. 7), не означає, що у Неї неодмінно повинні були народитися й інші діти після Ісуса, бо у Біблії «первістком» називається все що «розкриває утробу» незалежно від наявності подальшого потомства (пор .: Вих. 12:29; 13:2; 34:19; Числ 8:16-17). Трохи зверхнє ставлення братів Господа до Ісуса (Ін 7:3-5; пор.: Мк 3:21) навряд чи мислиме в східних сім'ї, якщо вони були молодші за Нього. До того ж, те, що при Хресті не згадуються братів Господніх та Марія довіряється Господом на доглядання улюбленому учню (Ін 19. 25-26), тому важко пояснити припущення, що брати Господні були Її рідними дітьми.
Частина письменників Східної церкви, а також західні автори св. Іларій Піктавійський, св. Амвросій Медіоланський і Амброзіастер вважали, що брати Господні це діти Йосипа Обручника від першого шлюбу. Найперше свідоцтво на користь цієї точки зору знаходиться в апокрифичному Протоєвангелії Якова (8. 3; 9. 2; 17. 1 f .;). Найбільш докладно вона обґрунтована св. Єпіфанієм Кіпрським: Йосип одружився з зовсім юною Марією, будучи людиною похилого віку і вдівцем, який має дітей від першого шлюбу. У плотські подружні стосунки з Марією, що дала обітницю цнотливості, Йосип не вступав, а жив з Нею як зберігач Її дівства. Брати Господні, є зведеними братами Ісуса не включаються в число 12 апостолів. Хоча ця точка зору заснована на таких положеннях, які не мають ніякого відображення в тексті Нового Завіту, її гідністю можна вважати те, що вона не вступає в пряме протиріччя з новозавітними свідоцтвами. Подібна точка зору на вирішення проблеми спорідненості братів Господніх з Ісусом, відображена і в літургійних текстах Православної Церкви.
Згідно свідчення святих отців, святого передання та деяких дослідників, Йосип Обручник залишався незайманим, а брати Господні є двоюрідними братами Ісуса. Їх батьком є Клеопа, а матір'ю — одна з дружин-мироносиць, Марія Клеопова (Ін 19. 25; пор .: Лк 24. 18, а вона — Марія — мати Якова, Йосипа, Іосії та Юди (Мф 27. 56; Мк 15. 40)), яка на підставі Ін 19:25 розглядається як сестра Марії, Матері Ісуса. Таку ж точку зору в полеміці з єретиками висловив Єронім Стридонський. Його ідея з невеликими модифікаціями стала потім загальноприйнятою серед католицьких екзегетів, а з XIX ст. була поширена і серед протестантських вчених та деяких православних екзегетів.
Імена Клеопа і Алфей трактуються як різні форми одного і того ж арамейського імені, а Яків, брат Господній, ототожнюється з апостолом від 12 — Яковом Алфеєвим. Тому в західній традиції з однойменними апостолами з числа 12 були ототожнені також брати Господні Симон і Юда. Саме тільки іменування їх «братами» при такому погляді не створює труднощів, бо у Біблії слово «брат» може означати двоюрідного брата, племінника і взагалі близького родича (Бут 13:8; 14:14; 29:12, 15 ; 31:32, 46; Лев. 10. 4; 4 Цар. 10:13; 1 Пар. 23:22).
Таким чином, ні в церковних переданнях, ні в біблійських дослідженнях немає однозначної відповіді на питання про ступінь споріднення братів Господніх до Ісуса Христа і між собою. Найбільш вірогідною за словами проф. Олексія Лєбедєва є «антіохійська» теорія. В Євангеліях мати Якова й Йосипа названа по імені — Марія, але вона явно не ототожнюється з Дівою Марією. Навіть раціоналіст РенанРенан, Эрнест. Евангелия. Второе поколение христианства : [Пер. с фр.] / Эрнест Ренан. - Репринт. воспроизведение изд. Н. Глаголева. - [М.] : Изд. центр "Терра", 1991. - 310, с. змушений визнати, що назаряни називали Христа «Сином Марії», тому що Він був відомий «як єдиний син вдови» Такої ж думки дотримувався і протоієрей Олександр МеньМень Олександр, прот., Син Людський / Пер. з рос. Л. Хмельковський. — Львів: Свічадо, 2012—372 с..
Брати Господні про яких згадується у Євангеліях (Мт. 13:55-56; Мк. 6:3; Мт. 27:56; Ін. 7:5)
Перший випадок Про братів Господніх згадують святі євангелісти та інші особи, слова яких передаються тими ж євангелістами. Іноді Господні брати називаються навіть по іменах, причому робиться вказівка і на сестер Господніх, які однак в новозавітних книгах ніде не згадуються поіменно. Згадка про двох сестер Господа є в апокрифічній «Історії Йосипа теслі» (близько 400 р.) їхні імена Лісія і Лідія (гл. 2) відповідно до видання Тішендорфа — Ассія і Лідія. Св. Епіфаній Кіпрський називає інші імена: Марія або Анна і СоломіяЕпифаний Кипрский., Творения святого Епифания Кипрского. Ч. 4. / Епифаний Кипрский. — М.: [Тип. М. Н. Лаврова и Ко], 1880. — 362 с.. Ім'я 2-го брата Ісуса в традиції передається неоднаково: Іосія, Іуст або за більш точними науковими даними — ЙосифМень А. Библиологический словарь / Мень А. — М.: Фонд имени Александра Меня, 2002, т. 2 — 558 с..
Дуже важливі два майже однакових свідоцтва євангелістів Матвія і Марка проливають світло на родичів Христа. Перший пише: «І прийшовши до Своєї батьківщини (тобто до, Назарету), вчив їх (Своїх послідовників) у синагозі їхній … так що всі дивувалися й говорили:… Чи не Його Мати зветься Марією і брати Його Яків та Іосія, і Симон, та Юда? І сестри Його чи не всі між нами?» (Мф. 13: 54-56). Інший євангеліст, вказавши ті ж обставини, при яких заходить мова про братів Господніх, каже словами здивованого Назаретського народу: «Хіба не тесля Він, син Марії, брат Якова, і Іосії, і Юди та Симона?» (Мк. 6: 3). Завдяки цій події, відомо, що братів було четверо, і вони носили імена Яків, Іоосія (по більш точним науковим даним: Йосип), Симон (або Симеон, так як Симон і Симеон не два різних імені, а різна вимова одного і того ж імені) і Юда.
Згідно з Церковним Переданням, брат Господній Яків і Юда є авторами написаних послань, названих їхніми іменами, які увійшли в канон Нового Завіту. В ранньохристиянській традиції відзначається роль, яку мали родичі Ісуса в Єрусалимській Церкві. Яків був першим єпископом Єрусалимської Церкви. Потрібно наперед зауважити, що не всі ці випадки нейтральні в моральному відношенні; так, деякі з них зображають цих братів з досить невигідного боку. Це вказує на те, що серед рідних свого дому, Христос мав ледь не ворогів, які не осягали Його діяльності та навіть шкодили їйЛебедев Алексей Петрович., Братья Господни: исслед. по истории древ. Церкви / А. П. Лебедев. — СПб.: Изд-во Олега Абышко, 2004 (ППП Тип. Наука). — 348, с.
Перша подія майже однаковими словами описана у двох євангелістів — Матвія і Марка. Перший говорить, описуючи те що відбувалось, та що було в Капернаумі: «Коли ж Він (Христос) ще промовляв до народу, Мати і брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним. І хтось сказав Йому: он Мати Твоя і брати Твої стоять надворі і бажають говорити з Тобою. Він же відповів тому, хто говорив до Нього: хто Мати Моя і хто брати Мої? І, показавши рукою Своєю на учеників Своїх, сказав: ось мати Моя і брати Мої; бо хто творитиме волю Отця Мого Небесного, той брат Мій, і сестра, і мати Моя». (Мф. 12: 46-50). Євангеліст Марк, описуючи ту саму подію, додає кілька дрібних рис, точніше усвідомлює ситуацію. Він каже: «Прийшли Мати і брати Його і, стоячи надворі, послали до Нього покликати Його. Навколо Нього сидів народ. І сказали Йому: ось Мати Твоя і брати Твої і сестри Твої надворі, шукають Тебе. І відповів їм: хто мати Моя і брати Мої? І, поглянувши довкола Себе на тих, що сиділи, сказав: ось мати Моя і брати Мої; бо хто творитиме волю Божу, той брат Мій, і сестра Моя, і мати Моя». (Мк. 3:33-35). Ця розповідь є і також у Луки але в нього немає жодної нової деталі в порівнянні з іншими Євангелістами. Подія відбувається, очевидно, в Капернаумі, куди, потім переселилися Ісус Христос і домашні Його. Зауважимо, що у євангеліста Матвія «сестри Його» не згадуються в числі тих що приходили до того дому, в якому сповіщав Він тайни Царства Божого. Важко зрозуміти, чому вони з'являються при цьому випадку разом з братами, як стверджує Марк, тоді як вони жили в цей час окремо в Назареті. Але з іншого боку, саме присутність «сестер Його» в Капернаумі, тимчасова, як гості, і пояснються тим, що Марія, Мати Ісуса, і «брати Його» не могли відкладати побачення з Ним: можливо, що гості поспішали із відїздом у свій Назарет. Без такого припущення є цілком незрозумілим бажання вищевказаних осіб бачити Ісуса Христа не пізніше, а в цю ж мить. Навіщо ці особи викликали Ісуса Христа до себе, а не самі прийшли і не переговорили з Ним про що потрібно було?
На перший погляд питання вирішується, дуже просто. До Ісуса Христа не можна було пробратися — через те що багато слухачів було навколо Нього, але ця думка невірна: ні про яку тісноту й мови немає. Посланець легко пробрався до Ісуса Христа і, мабуть, настільки ж легко доніс відповідь — негативного характеру. Правда, Марк зауважує: «народ кругом Нього сидів»; але це означає зовсім інше. Це пояснює те, чому Матір Христа та її родичі не ввійшли в будинок. Їм, очевидно, не хотілося говорити з Ним при сторонніх, тому вони і просили Його вийти до них на хвилину. Про що вони хотіли говорити з Ним, ми, звичайно, не знаємо. Але дуже ймовірно, що вони хотіли порадитися з Ним в якихось домашніх справах, будь то сімейних, чи господарських, тобто, у таких справах, де було б пристойно говорити без сторонніх, тобто без осіб, яким подібні справи нітрохи не цікаві.