Аркадій Федорович Гольдштейн (відомий також як Аріель Голан; , Херсон, Українська РСР — , Єрусалим, Ізраїль) — російський та ізраїльський дослідник Кавказу, дослідник архітектури, письменник; кандидат архітектури.

Біографія Народився 1921 року в Херсоні. Учасник німецько-радянської війни, дійшов до Угорщини, де був поранений у бою під містом Сомбатгей. Нагороджений медаллю «За бойові заслуги».

У 1951 році закінчив навчання на архітектурному факультеті Харківського інженерно-будівельного інституту. Після цього працював архітектором в місті Саратові.

Закінчив аспірантуру в Академії будівництва і архітектури СРСР, темою кандидатської дисертації була творчість американського архітектора Френка Ллойда Райта. У ті ж роки Гольдштейн переклав з англійської книгу Райта «Майбутнє архітектури», яка була видана в 1960 році з його коментарями і з передмовою, написаним Гольдштейном спільно з Олександром Гегелло, його науковим керівником. У 1973 році вийшла в світ монографія Гольдштейна про Райта.

У 1959—1969 роках викладав архітектуру на будівельному факультеті кафедри архітектури і будівельних конструкцій Дагестанського державного університету. Під час викладання курсів щодо основ проектування та історії архітектури і містобудування, у нього виник інтерес до традиційної архітектури Кавказу, якій він присвятив свої основні праці. Надалі Гольдштейн став старшим науковим співробітником Центрального науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури.

Аркадій Федорович є автором понад шістдесят друкованих праць, в тому числі науково-популярної книги «Вежі в горах», присвяченій матеріальній культурі і побуту народів Кавказу, де в формі подорожніх записок документовані і систематизовані архітектурні пам'ятки Північного Кавказу, багато з яких вже в 1960-ті роки знаходилися на межі зникнення, також описані побут та традиції народів Кавказу. У зв'язку з тим, що у «Вежах» критикувалася місцева влада, в Дагестані книги були вилучені з продажу.

У науковій монографії «Середньовічне зодчество Чечено-Інгушетії та Північної Осетії» автор зробив спробу узагальнення і класифікації середньовічного зодчества даних регіонів, "велика увага була приділена автором проблематиці генезису оборонних, похоронних і культових споруд, виявлення зв'язків місцевого зодчества з архітектурою суміжних країн, а також походження архітектурних форм «. Професор, доктор історичних наук, археолог В. Тменов назвав цю роботу Гольдштейна «першою спробою комплексного підходу професіонала-архітектора до досліджуваної теми». У передмові до книги «Середньовічне зодчество Чечено-Інгушетії та Північної Осетії» Геннадій Мовчан писавМовчан Г. Я. Предисловие к книге Гольдштейна А. Ф. «Средневековое зодчество Чечено-Ингушетии и Северной Осетии» .:

Багато тез Гольдштейна піддавалися і піддаються критиці, однак він є одним з дослідників, що стояли біля витоків системного вивчення пам'яток центральної і східної частини Північного Кавказу. До його робіт зверталися такі дослідники Кавказу, як: , , , , , та інші.

Обстеживши місцевість Центрального Дагестану, Гольдштейн опублікував низку статей і книжку «Архітектурні пам'ятки Кайтага» (Махачкала, 1969), потім об'їздив весь Північний Кавказ і опублікував книгу «Вежі в горах» (Москва, 1977).

«Його зацікавили деякі загальні проблеми архітектури цього регіону, зокрема баштові типи житла», — згадував Хан-Магомедов у своїх працях. Опублікувавши книгу «Вежі в горах», Гольдштейн захистив докторську дисертацію з архітектури Північного Кавказу, проте її не затвердила через звертання до політичних питань, які не мали відношення до якості наукового дослідження.

У 1973 році в місті Алагир, в горах Північної Осетії, проводив натурні обстеження збережених пам'яток народного зодчества.

У 1987 році Гольдштейн репатріювався до Ізраїлю, де змінив ім'я на «Аріель Голан». Під цим ім'ям опублікував дві роботи про символізм народних орнаментів, які використовуються в традиційній архітектурі та інших ремеслах. Згідно теорії автора, повторювані або подібні у різних культурах елементи орнаментів мають спільні витоки, що сягають епохи кам'яного віку, коли вони символізували божеств пантеону. Книга «Міф і символ» містить величезну базу даних подібних орнаментів-символів, багато з яких були зібрані Гольдштейном у подорожі Кавказом. Обидві книги були видані англійською мовою, «Міф і символ» також російською. На ці останні роботи Гольдштейна посилаються праці зарубіжних і вітчизняних авторів в різних областях, в основному пов'язані з релігієзнавством, антропологією і археологією. Інші, визнаючи цікавими ідеї і дані роботи Гольдштейна, критикують його наукові методи як застарілі або помилкові.

Рукописи Збереглася неопублікований рукопис книги Гольдштейна «Архітектура Північного Кавказу»Упоминание о рукописи книги  — блог Давида Дектора., над якою автор працював у період між 1960 і 1980 роками. Рукопис супроводжується фотографіями, зробленими автором під час поїздок Кавказом: їх більше п'ятисот. Автору вдалося переправити її до Ізраїлю вже після свого від'їзду з СРСР.

Селім Хан-Магомедов згадував про підготовлений до друку, але так і не опублікований рукопис «Кумикська архітектура». Її місцезнаходження, а також доля інших неопублікованих матеріалів Гольдштейна, на даний момент невідома.

Публікації

Книги

Російською мовою

Іншими мовами

Статті

Російською мовою

Гольдштейн А. Ф. «Башенные сооружения горного Дагестана». Архитектурное наследство. Сб. 23, М., 1975. Гольдштейн А. Ф. «Генетические связи дагестанского длиннопланного дома». В сб. «Зодчество Дагестана». Махачкала, 1974. Гольдштейн А. Ф. «Дороги и мосты старого Дагестана». В сб. «Зодчество Дагестана». Махачкала, 1975. Гольдштейн А. Ф. «Жилой дом в народной архитектуре кумыков». , вып. I. Махачкала, 1967.

Гольдштейн А. Ф., Гаджиева С. Ш. «Из истории жилища дагестанских ногайцев». , т. XX, серия общ. наук. Махачкала, 1970. Гольдштейн А. Ф. «К типологии дагестанского жилища». В сб. «Зодчество Дагестана». Махачкала, 1974. Гольдштейн А. Ф. «Намогильные стелы Дагестана». В кн. «Дагестанское искусствознание», вып. I. Махачкала, 1977. Гольдштейн А. Ф. «О стиле архитектурного орнамента Дагестана». , вып. VI. М., 1972. Гольдштейн А. Ф. «Планировка и застройка дагестанских селений». , вып. III. Махачкала, 1969. Гольдштейн А. Ф. «Планировка и фортификация горных селений Чечено-Ингушетии и Северной Осетии». Архитектурное наследство. Сб. 25, М., 1976. Гольдштейн А. Ф. «Прообраз формы ионической капители в искусстве Ирана, Кавказа и Восточного Средиземноморья». В кн. «Искусство и археология Ирана». 2-я Всесоюзная конференция. , М., 1976.

Гольдштейн А. Ф. «Срубные конструкции домостроительства в нагорном Дагестане XV—XVIII веков». В сб. «Зодчество Дагестана». Махачкала, 1974.

Автореферати дисертацій

«Гольдштейн А. Ф. Специфика и генезис архитектуры Дагестана, Чечено-Ингушетии и Северной Осетии XII—XIV веков»: Автореферат дис. на соиск. учён. степени д-ра арх-ры: (18.00.01) / Центр. науч.-исслед. ин-т теории и истории архитектуры. М., 1977. «Гольдштейн А. Ф. Теория и практика „Органичной архитектуры“ (На примере творчества Ф. Л. Райта)»: Автореферат дис. на соискание учён. степени канд. арх-ры. (№ 840) / Груз. политехн. ин-т. Тбилиси, 1969. «Гольдштейн А. Ф. Теоретические взгляды архитектора Райта»: Автореферат дис. на соискание учён. степени канд. арх-ры / Архит. А. Ф. Гольдштейн; Академия строительства и архитектуры СССР. НИИ теории и истории архитектуры и строит. техники. М., 1959.

Примітки

Посилання

Передмова до книги «Вежі у горах» Передмова до книги «Франк Ллойд Райт»