Державна народна рада, ДНР — тимчасовий орган законодавчої влади Української Народної Республіки часів Директорії. Формально був утворений 12 листопада 1920 року останнім законом ДиректоріїЗакон про Державну Народню Раду Української Народньої Республіки від «12» падолиста 1920 року. Термін дії ради був обмежений — до скликання парламенту УНР. Однак, внаслідок поразки національно-визвольних змагань Державну народну раду так і не було скликано. Натомість 3 лютого 1921 року на основі положень закону, який регламентував утворення цієї Ради, у місті Тарнів (Польща) було сформовано Раду Республіки.
Вибори до Державної народної ради передбачалося провести у 3 етапи: спочатку планувалось обрати 82-х представників, потім 49 і згодом ще 30.
48 місць резервувалося для політичних партій лівої орієнтації (УПСР — 20, УСДРП — 19, ОЄРСП-ЄСДПР — по 3); 29 — для центристів (УПСФ — 9, Селянська соціалістична партія — 6, Народна трудова партія — 5, Трудова партія, Фолкс-Партай і Єврейська демократична сіоністська — по 3); 21 — для політичних партій правої орієнтації (Народна республіканська партія — 6, Українська партія незалежників — 5, Українська демократично-хліборобська партія і сіоністи — по 4, єврейська партія «Ахдус» — 2); 9 — для пробільшовицьких організацій України (власне більшовики — 2, боротьбисти — 5, незалежники — 2); 6 — для російських партій (РСДРП, есери і кадети — по 2); 3 — для польських партій (Польська соціалістична партія-лівиця, людова і кресовці — по 1).
Див. також Закон Про Державну народну раду Української Народної Республіки 1920
Примітки
Джерела