Олександр Матвійович Житомирський ( , Херсон — , Ленінград) — російський і радянський композитор та музичний педагог.
Біографія Починав вчитися музиці як скрипаль — спочатку в Одесі у Еміля Млинарського, потім у 1898—1900 рр. у Відні у Карла Прилля.
У 1910 році закінчив Петербурзьку консерваторію по класу композиції у Анатолія Лядова, по класу інструментовки у Миколи Римського-Корсакова. Також навчався у ОЛександра Глазунова і Миколи Соловйова. З 1914 року і до кінця життя викладав там же, з 1919 року професор; вів класи інструментування, контрапункту, композиції, музичної форми.
На думку Євгенія Браудо Житомирський — «великий теоретик, педагог корсаковської школи». Серед його учнів — композитори Андрій Баланчивадзе, Олександр Веприк, Христофор Кушнарьов, Михайло Чулакі, Павло Берлінський, Михайло Юдін; диригенти Олександр Гаук, Олександр Мелік-Пашаєв. У своїх спогадах співак і музичний діяч Сергій Левік зазначив, що Житомирський «був не тільки прекрасним викладачем теорії композиції, але мав диригентські здібності, був на рідкість прямолінійною та принциповою людиною і мав практичний розум».
Замолоду був знайомий з Юлієм Енгелем і брав участь у роботі заснованого останнім Товариства єврейської народної музики, створив ряд обробок єврейських народних пісень.
У 1920-ті роки, крім викладання працював консультантом Ленінградського театру опери і балету. На думку того ж Сергія Левіка на початку 1920-х років, розглядався як кандидат на посаду директора Ленінградської філармонії. Кандидатура була відхилена, оскільки Житомирський категорично уникав рукостискань (після того, як таким чином заніс у будинок скарлатину). Михайло Чулакі згадував, що «ця манія <…> одного разу навіть ледь не стала приводом для дипломатичних ускладнень під час відвідування консерваторії однією іноземною делегацією».
Помер Олександр Житомирський в 1937 році, похований на Нікольському кладовищі Олександро-Невської лаври.
Музичні твори
«Симфонічна поема» (1915). «Героїчна поема пам'яті полеглих за Великий Жовтень» (1933). Поема «Весняне» (пам'яті М. А. Римського-Корсакова, 1933). Оркестрова сюїта (1929). «Скорботна хода» (пам'яті С. М. Кірова, 1935). Концерт для скрипки з оркестром (1937). Струнний квартет (1923). «Анданте» для скрипки і фортепіано. «Елегія» для віолончелі та фортепіано. Сім російських народних пісень з варіаціями для голосу і струнного квартету. Романси на слова Поля Верлена, Альфреда де Мюссе та інших поетів. Обробки єврейських пісень для 3-голосного хору і для голосу з фортепіано.
Примітки
Посилання
Біографія на Grove Music Online Ноти на сайті International Music Score Library Project