Другий Кобзар — попередня назва збірки поезій Тараса Шевченка, створеної у Седневі 8 березня 1847 р.Тарас Шевченко. Випускаю оце в люде… — Передмова до Другого Кобзаря.— ІЛ, ф. 1, № 72. Інша назва: підготовчий рукопис нового (проектованого) Кобзаря. Літературознавці запозичили термін Другий Кобзар з Шевченкової передмови:
На відміну від видавців, Шевченко не виокремлював поеми Другого Кобзаря, але навпаки, об’єднав їх з іншими творами 1847 року, написаними у казематі ІІІ відділення та на засланні в Орській фортеці.
Передісторія 10 грудня 1845 р. вільного художника Т. Шевченка зараховано співробітником Тимчасової комісії для розгляду давніх актів (Київська археографічна комісія),Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. 1844-1847 — К., 1982. яка в цей час розгорнула широку археологічну діяльність під начальством Подільського і Волинського генерал-губернатора Д. Бібікова.
Створивши 25 грудня в Переяславі безсмертний вірш «Як умру, то поховайте...», Тарас Шевченко переписав його з невідомого автографа до рукописної книги «Три літа» в першій половині 1846 р. Дві балади, написані влітку 1846 року («Лілея», «Русалка»), до закінченої книги не потрапили.
1846 рік минув у археографічних відрядженнях, зокрема на Чернігівщину, до різних місць Київської, Подільської та Волинської губерній. У липні 1846 р. на розкопках кургану Перепет (могили Переп’ят) Тарас Григорович збирав народні перекази і пісні.І. О. Іванцов. Т. Г. Шевченко і археологія. — Український історичний журнал.- Київ. - 2014. - № 2. Для фольклорних записів і малярських начерків він зробив собі невеликий чорновий альбом обсягом 56 аркушів (112 сторінок). Зокрема 22 червня до альбому записано пісню У Києві на ринку п’ють козаки горілку…, а 7 липня — Ой пише, пише наш імператор… (про «персидський бунт» у липні 1797 р. кубанських козаків), зроблено кілька начерків на розкопках кургану.Альбом малюнків із записами народної творчості. — ІЛ, ф. 1, № 108. Восени фольклорний альбом поповнився піснями Пливе щука з Кременчука…, Ой Кармелюче, по світу ходиш… (обидві — 3 жовтня, Кам’янець), Ой у саду, саду… (20 жовтня, Почаїв). У жовтні Шевченко намалював Почаївську лавру ззовні,Тарас Шевченко. Почаївська лавра з півдня. — НМТШ, № г-398. Тарас Шевченко. Почаївська лавра зі сходу. — НМТШ, № г-399. всередині Тарас Шевченко. Успенський собор Почаївської лаври. — НМТШ, № г-401. та краєвид з Почаївської тераси.Тарас Шевченко. Краєвид з тераси Почаївської лаври. — НМТШ, № г-400.
Влітку 1846 р. Тарас Шевченко познайомився з Миколою Костомаровим. Письмо Н. И. Костомарова къ изд.-редактору «Русской Старины» М. И. Семевскому. — Русская старина. — СПб. 1880. — Т. XXVII. — Кн. 3. В. Анісов, Є. Середа. Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка. 1843-1847 роки.— К., 1976. Через 15 років Костомаров згадає той час: Микола Костомаров. Спогад про двох малярів. «Основа». Квітень 1861.
Тоді ж поет написав у Києві балади «Лілея» і «Русалка» (чорнові автографи від 25 липня і 9 серпня).
27 листопада він подає прохання до куратора Київського навчального округу генерал-майору Траскіну про призначення його вчителем малювання Київського університету.До куратора Київського учбового округу О.С.Траскіна. — ІЛ, ф. 1, № 249.
Різдвяні свята (25, 26 грудня) Тарас Шевченко зустрічав у товаристві Кирило-Мефодіївців: Миколи Гулака, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Опанаса Марковича та інших. Палкі дискусії братчиків про федерацію слов’ян, про Французьку революцію, про необхідність видавати народний часопис, Шевченкові декламації поезій «Трьох літ» підслухав за стіною помешкання сусід-студент, який згодом, 3 березня 1847 р., написав донос кураторові Київського навчального округу Траскіну. Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. 1847 — К., 1982.
1 січня Куліш виїхав з Києва, запросивши Тараса на своє весілля з Олександрою Білозерською, яке мало відбутися на хуторі в Мотронівці 24 січня. На весіллі Шевченко був старшим боярином. Через десять років (11 липня 1857 р.), у Новопетровському укріпленні, він запише до свого «Щоденника»:Тарас Шевченко. Журнал (Щоденник). Липень 1857.— Переклад Леоніда Білецького.
Поезія 1847 р. 7 березня 1847 р., у Седневі, Шевченко написав нову поему «Осика» — 16 арк. подвійного зошита обсягом 24 арк. (2 × 12). Наступного дня на позосталих восьми аркушах поет пише передмову (3 арк.) та переписує з чорнових автографів балади «Русалка» (2 арк.) й «Лілея» (3 арк.), проставивши дати з чорнових автографів. Утворилася рукописна збірка трьох поетичних творів — «Другий Кобзар», яка датується 8 березням 1847 р.
{|class="wikitable sortable " align="center"; width=55% |+ style="padding:5px; font-size: 112%; color: #2f4f4f; border-spacing: 2px; border: 1px solid darkgray;" | Другий Кобзар |- ! style="background-color:#b4eeb4 " class="unsortable" width = 12%| Назва ! style="background-color:#b4eeb4 " class="unsortable" width = 5%| аркуш ! style="background-color:#b4eeb4 " class="unsortable" width = 5%| дата ! style="background-color:#b4eeb4 " class="unsortable" width = 5%| місцевість ! style="background-color:#b4eeb4 " class="unsortable" width = 24%| примітка ! style="background-color:#b4eeb4 " class="unsortable" width = 4%| № |- |Осика | 1 || 1847.03.07 || Седнів || || style="background-color:#b4eeb4 " align="center" | 1 |- |Передмова | 19 || 1847.03.08 || Седнів || || style="background-color:#b4eeb4 " align="center" | 2 |- |Русалка Тарас Шевченко. Русалка. Другий Кобзар.— ІЛ, ф. 1, № 72. | 22 || 1846.08.09 || Київ || Зберігся чорновий автограф від 9 серпня 1846 р.Тарас Шевченко. Русалка. Чорновий автограф.— ІЛ, ф. 1, № 33. | style="background-color:#b4eeb4 " align="center" | 3 |- |Лілея Тарас Шевченко. Лілея. Другий Кобзар.— ІЛ,ф. 1, № 72. | 24 || 1846.07.25 || Київ || Зберігся чорновий автограф від 25 липня 1846 р.Тарас Шевченко. Лілея. Чорновий автограф.— ІЛ, ф. 1, № 21. | style="background-color:#b4eeb4 " align="center" | 4
«Передмова» до другого Кобзаря — радше літературний маніфест (посланіє),Павло Зайцев. Життя Тараса Шевченка. — К. 2004.— С. 208. ніж слово до читачів. Поет звертається до братії (Костомаров, Куліш, Білозерський), до видавців й письменників із закликом до чесного труду на занедбаній ниві української літератури. У цьому посланні Шевченко відкинув імперські теорії про єдиний «общеруський народ» і єдину «общеруську» мову: «А на москалів не вважайте… У їх народ і слово, і у нас народ і слово…»
Відсвяткувавши Великдень (23 березня) у Лизогубів, поет вирушає до Києва — на весілля Миколи Костомарова, де мав бути старшим боярином. Наглий арешт Шевченка 5 квітня на переправі через Дніпро обірвав всі літературно-видавничі плани. Донос студента Петрова від 3 березня, потрапивши до ІІІ відділення (17 березня шеф жандармів Орлов отримав повідомлення про таємне Слов’янське товариство від генерал-губернатора Бібікова), запустив поліцейсько-репресивну машину Російської імперії на повну потужність. 18 березня заарештували Миколу Гулака (Петербург); 28 березня — Миколу Костомарова й Олександра Посяду (Київ); 3 квітня — Олесандра Навроцького (Золотоноша), Опанаса Марковича (Кулажинці), Пантелеймона Куліша (Варшава); 10 квітня — Василя Білозерського (Варшава). Арештованих доставили в каземати ІІІ відділення разом з конфіскованими паперами.Кирило-Мефодївське товариство. У трьох томах.— К. 1990. Т. 1 — Загальні матеріали слідства. Справи М. І. Гулака, М. І. Костомарова. Т. 2 — Справи П. О. Куліша, Т. Г. Шевченка, О. О. Навроцького, Г. Л. Андрузького. Т. 3 — Справи О. В. Марковича, О. М. Петрова та інших. Журнал слідства.
В казематі Опис паперів, відібраних у Т. Шевченка при арешті в Києві: 1. Стос віршів, листів, різних паперів. 2. Рукописна книга віршів під назвою «Три літа».Тарас Шевченко. Три літа. — ІЛ, ф. 1, № 74. 3. Малий альбом з віршами і малюнками. 17–21 квітня канцелярія ІІІ відділу складає більш докладний опис: 1. Рукописна книга віршів самого Шевченка… 2. Зошит віршів Шевченка, невизначний за змістом…Другий Кобзар — ІЛ, ф. 1, № 72. 3. Два аркушики, його ж твори у тому ж дусі…
28 травня Микола I затвердив доповідь III відділу і пропозиції про покарання учасників Украйно-Слов’янського товариства, дописавши до вироку Шевченка: «Під найсуворіший нагляд і з забороною писати й малювати.» 30 травня після оголошення вироку (конфірмації) Тараса Шевченка негійно відправляють в супроводі фельд’єгеря Віддера служити рядовим в Окремому Оренбурзькому корпусі. До Оренбурга було відправлено також секретний пакет з особистими речами та грошима, що належали Шевченкові. У пакеті поміж інших паперів були два аркушики — чорнові автографи «Лілеї» та «Русалки» й саморобний альбом з фольклорними записами, зробленими в Україні 1846 року. Рукописні книга йзошит — «Три літа» і «Другий Кобзар» були поховані в архіві ІІІ відділу до 1907 року.
В ув’язненні Шевченко створив вінок поезій «В казематі». Зберігся чистовий автограф циклу (без назви) на окремому аркуші. Шевченкова дата: 30 травня 1847.Тарас Шевченко. [В казематі]. Окремий автограф.— ІЛ, ф. 1, № 69. У пізнішій за часом створення Оренбурзькій книжечці поезій уточнено: 30 травня 1847. В казематі.Тарас Шевченко. Оренбурзька (мала) книжка.— ІЛ, ф. 1, № 71.
То так і я тепер пишу… 9 червня Шевченка доставлено в Оренбург, 10 червня — зараховано до 5-го батальйону Оренбурзького окремого корпусу, який знаходився в м. Орську. 14 червня його відправили з Оренбурга до Орська у команді поручика Почешева. 22 червня Шевченко прибув до Орська, а 23 червня його офіційно зараховано рядовим до 3-ї роти.
Муза не покинула Шевченка ні в казематі III відділення, ні на засланні. Збереглись окремі автографи двох творів, написаних в Орську: Зоре моя вечірняя… [«Княжна»],Тарас Шевченко. Зоре моя вечірняя… [Княжна]. Чорновий автограф.— ІЛ, ф. 1, № 19. Не гріє сонце на чужині…Тарас Шевченко. Не гріє сонце на чужині… Чорновий автограф.— ІЛ, ф. 1, № 27.
Після повернення з Аральської описової експедиції (1 листопада 1849), в Оренбурзі, Шевченко переписав з первісних, чорнових і окремих чистових автографів всі твори 1847 року, до першої книжечки поезій, створеної на засланні. Вона не має назви, і складається з десяти 16-сторінкових зошитів. На титульній сторінці позначено рік: 1847. Поему «Осика» Шевченко переписав без назви. При переписуванні він зробив чимало виправлень, вилучив епіграф і звернений до слухачок монолог автора (двадцять чотири рядки). Нову назву — «Відьма» — поет дописав пізніше.Тарас Шевченко. Відьма. — Зібрання творів у 6 т. — К. 2003. — Т. 1: Поезія 1837-1847. — Коментарі.
Книжечка 1847 об’єднала три поезії «Другого Кобзаря», цикл «В казематі» та 16 нових творів, написаних у другому півріччі 1847 р. (серед них 4 поеми: «Княжна», «Іржавець», «Чернець», «Москалева криниця»).
Думи мої… Ви мої єдині… Між паперами, які ІІІ відділення повернуло поетові на засланні, був альбом начерків з фольклорними записами і малюнками, зробленими в Україні 1846 р. 1848 року Тарас Шевченко, живописець Арал Тенгизи 1848–1849. Олексій Бутаков. Денник. — Львів. 2019. Аральської описової експедиції, взяв цей альбом з собою. На його чистих аркушах з’явилися начерки, виконані переважно під час тривалої подорожі від Орська до Раїму і на острові Косарал. Серед тих «аральських» начерків є також чорнові автографи дев’яти поезій, зокрема Думи мої… Ви мої єдині… (арк. 37, 47).Ми вкупі гралися, росли… (арк. 5 зв., 6). Готово, парус роспусгили… (арк. 9). Дурні та гордії ми люди… (арк. 27 зв.). Закінчення Титарівни (арк. 32 зв.). За сонцем хмаронька іде… (арк. 33). Ми восени таки похожі… (арк. 33 зв.). Уривок поеми Неначе цвяшок в серце вбитий… (арк. 36). Думи мої… Ви мої єдині… (арк. 37, 47). Уривок поеми У Оглаві… (арк. 45, 55 зв.)
Після повернення з Аральської описової експедиції (1 листопада 1849), в Оренбурзі, Шевченко записав чистовий варіант поезії Думи мої… Ви мої єдині… на першій сторінці Книжечки 1847.
1858. Нижній Новгород – Москва