Дай — давньокитайська держава, що заснована сяньбійським кланом Тоба в епоху шістнадцяти королівств. Існувала у 310—376 роках. Столицею держави було місто Шенле (盛樂) (знаходилося на території сучасного округу Горінгер міста Хух-Хото в провінції Внутрішня Монголія).

Назва «Дай» виникла, коли Тоба Їлу у 310 році був призначений герцогом Дай (代 公) в державі Цзінь в нагороду за допомогу Лю Куню (劉琨) у боротьбі проти хунської держави Рання Чжао . Пізніше герцогство переросло князівства. Дай був завойований у 376 році державою Рання Цінь, а його нащадки у IV столітті заснували династію Північна Вей.

Вожді Вожді клану Тоба. У 315—377 роках мали титул князів Дай . Посмертна ім'я Особисте ім'я Період правління Інші імена Шеньюань Тоба Лівей 219–277 Храмове ім'я: Шизу 始祖 Чжан Тоба Сілу 277–286 Пін Тоба Чуо 286–293 Сі Тоба Фу 293–294 Чжао Тоба Лугуань 294–307 Гуань Тоба Їтуо 295–305 Му Тоба Їлу 295–316 - Тоба Пугень 316 - Тоба (ім'я невідоме) 316 Пінвень Тоба Юлю 316–321 Гуй Тоба Геру 321–325 Ян Тоба Гена 325–329 та 335—337 Лі Тоба Їгуай 329–335 та 337—338 Чжаочен Тоба Шиїцзянь 338–377 Назва епохи: Цзянгу 建國

Примітки