Єлу Їлі (; д/н — 1163) — гурхан Каракитаїв і імператор Західного Ляо в 1150—1163 роках. Храмове ім'я Жень-цзун.
Життєпис Походив з киданської династії Єлу. Син Єлу Даші, гурхана Каракитаїв і імператора Західного Ляо, й Сяо Табуянь. Дата народження невідома, але на час смерті батька — 1143 року — він був досить малим. Напевне був християнином-несторіанцем, оскільки Їлі є варіантом імені Ілля. Владу перебрала його мати, що доволі успішно захищала володіння. 1150 році вона передала владу Їлі.
1151 року прийняв девіз правління Шаосін (紹興). Продовжив зміцнення господарства і управління держави, провів низку адміністративних реформ. За його наказом здійснено перепис населення, яким було нарахувало 84,5 тис. господарств. Став першим з правителів Західного Ляо карбувати власні монети в значній кількості.
У зовнішній політиці спрямував зусилля на дотримання миру із сусідами. 1156 року, коли цзіньський уряд віправив полководця Болундуня створити в районі Кедуньчена військове поселення, Елу Їлі відправив декілька сотень вояків, щоб провести цзіньців в цей район. Відбулися переговори з послами Болундуня, які завершилися безрезультатно.
1156 року карлуки на чолі із Айяр-беком повстали проти Ібрагіма III, хана Караханідів, васала Єлу Їлі. В результаті Ібрагім III загинув. На придушення повстання гурхан відправив Алі Чагрі-бека, який придушив заколот карлуків. Новим ханом Західнокараханідської держави став Чагрі-бек. Втім частина карлуків на чолі із Лачін-беком втекла до хорезмшаха Іл-Арслана. 1158 року останній рушив проти Чагрі-хана. На допомогу тому Єлу Їлі відправив 10-тисячне військо на чолі із ілек-туркменом Мухаммедом II. Втім у битві біля річки Зеравшан війська каракитаїв і караханідів зазнали поразки. За умовами миру карлуки поверталися свої землі.
Втім ця поразка послабила авторитет Каракитаїв в Середній Азії. Невдовзі хорезмшах зумів захопити Бухару. Разом з тим новий західнокараханідський хан Масуд II завдав поразки карлукам. Єлу Їлі помер 1163 року. Йому спадкував син Єлу Чжулху при регентстві сестри Єлу Пусувань.
Джерела Biran M. The Empire of the Qara Khitay in Eurasian History. Between China and the Islamic World. Cambridge, 2005. Пиков Г. Г. Между Западом и Востоком. Судьба киданьского анклава в Средней Азии // Медиевистика XXI века: проблемы методологии и преподавания. Вып. III: Запад и Восток: власть, социум, ментальность, особенности исторического развития. Кемерово, 2007. С. 218—254.