Борис Рафаїлович Рубане́нко (; 29 серпня 1910, Самара — 5 травня 1985, Москва) — російський радянський архітектор, доктор архітектури з 1967 року, професор з 1970 року, член-кореспондент, дійсний член Академії архітектури СРСР (у 1943—1955 роках), Академії будівництва і архітектури СРСР (у 1956—1963 роках)Російська академія мистецтв. , дійсний член Академії мистецтв СРСР з 1979 року.

Біографія Народився року в місті Самарі (тепер Росія). У 1927—1931 роках навчався в Ленінградському інституті цивільних інженерів (викладачі О. С. Нікольський, А. А. Оля); у 1932—1934 роках — в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури (викладачі В. Г. Гельфрейх, В. О. Щуко, А. Є. Білогруд, С. С. Серафімов).

По закінченню навчання працював в Ленінграді. Член ВКП(б) з 1939 року. У 1939—1941 роках викладав в Ленінградському інституті цивільних інженерів. У 1941—1942 роках керував маскуванням і відновленням будинків в обложеному Ленінграді. З 1943 року жив в Москві. У 1943—1944 роках — заступник голови Комітету у справах архітектури при РНК СРСР. У 1949—1950 роках — начальник Управління житлових і громадських будівель Міністерства міського будівництва СРСР. У 1950—1955 роках — член Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах будівництва. З 1954 року викладав у Московському архітектурному інституті. З 1957 року — директор Центрального науково-дослідного і проектного інституту типового та експериментального проектування житла.

Помер в Москві 5 травня 1985 року.

Роботи

Проекти і споруди Ленінграді: житловий комплекс заводу «Електросила» (разом з Г. О. Симоновим, 1930—1934); планування і забудова житлового кварталу на Щеміловці (1931); будинки на вулиці Стачки (1931—1936); комплекс «будинків фахівців» на Лісовому проспекті (1932—1937); житловий район на Малій Охті (1936—1941); школа на Невському проспекті (1939); забудова набережної Неви на Малій Охті (разом з Симоновим і О. І. Гур'євим, 1936—1940); житловий комплекс на Московському проспекті (разим з Симоновим і В. С. Васильковським, 1939—1941); будинок Уряду Казахстану в Алма-Аті (разом з Симоновим, 1930-ті); ансамбль Привокзальної площі в Мінську (разом з Л. Г. Голубовським і А. Р. Корабельниковим, 1947—1955); забудова житлового району Тропарьово в Москві (разом з Л. К. Дюбеком, Г. П. Бадановим, О. М. Бєлоконем, А. Б. Самсоновим та іншими, 1961—1964); спорудження житлових будинків в містах Ташкенті і Алма-Аті (кінець 1960-х); забудова нових житлових районів Тольятті (1967—1972), а також планування і забудова Тольятті (1967—1980); генеральний план і забудова Набережних Челнів (1969—1980); санаторій «Сосновий гай» в селищі Місхор (1970); лівобережний район Ульяновська (1976—1980, у співавторстві).

Конкурсні проекти в складі авторських колективів будинки-комуни в Ленінграді (1929—1930); будинок Червоної армії і Флоту в Кронштадті (1931—1936); реконструкція Радянського проспекту в Ленінграді (1941—1944); палац Рад в м Москві (1957—1960); Міжнародна виставка в Москві (1961—1964, 1967); конкурсний проект павільйону СРСР на Міжнародній виставці в Осаці (1968); будинок культури і науки в м Улан-Баторі (разом з Бєлоконем, О. С. Образцовим, А. В. Поповим, 1978); забудова експериментального житлового комплексу «Мещерської озеро» в Горькому (1976—1981); проект ансамблю пам'ятника Перемоги і музею Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років (разом з Голубовським, А. Т. Полянським, скульпторами М. В. Томським, О. С. Кірюхіним, Ю. Л. Черновим).

Публікації

«Развитие жилищного строительства в СССР» (Москва, 1957); «Рациональные типы жилых домов, пути снижения стоимости жилищного строительства и улучшения его качества» (Москва, 1957); «О мерах по обеспечению дальнейшего развития жилищного и культурно-бытового строительства в СССР» (Москва, 1958); «Архитектурно-планировочные решения домов в современном строительстве» Текст лекций. (Москва, 1960); «Исследование и разработка проблемных вопросов архитектуры и типизации массового жилищного строительства в СССР» Доклад на соискание степени доктора архитектуры. (Москва, 1965); «Крупнопанельное строительство в странах Западной Европы» (Москва, 1966, у співавторстві); «Направление развития жилищного строительства в СССР» (Москва, 1969, у співавторстві); «Новый Тольятти» (Москва, 1971, у співавторстві з М. К. Савельєвим); «Прогнозы развития форм и типов жилища на перспективный период» (Москва, 1972); «Перспективы развития жилища в СССР» (Москва, 1975, 1981, у співавторстві); «Экспериментальные жилые комплексы в СССР и ГДР» (Москва, Берлін, 1976); «Архитектурно-художественные вопросы индустриального домостроения» (Москва, 1977); «Жилая ячейка в будущем» (Москва, 1982, у співавторстві з К. К. Карташовою, Д. Г. Тонським); «Эстетика массового индустриального жилища» (Москва, 1984). </div>

Відзнаки Почесні звання Заслужений архітектор РРФСР з 1969 року; Заслужений архітектор Казахської РСР з 1970 року; Народний архітектор СРСР з 1980 року. Ордена орден Леніна (за роботу в Набережних Челнах«Аргументи і факти». Казань.); орден Жовтневої Революції; орден Трудового Червоного Прапора. Премії Премія Ради Міністрів СРСР за 1971 рік; Державна премія СРСР за 1973 рік (за проект нової частини Тольятті).

Примітки

Література

«Зодчие Санкт-Петербурга. 20 век» / укладач В. Г. Ісаченко. Санкт-Петербург, 2000. С. 687. Berkovich, Gary. Reclaiming a History. Jewish Architects in Imperial Russia and the USSR. Volume 4. Modernized Socialist Realism: 1955–1991. Weimar und Rostock: Grunberg Verlag. 2022. С. 36. .