«Портрет молодої венеційки» — картина, написана олією на дерев'яній панелі із в'яза, авторства німецького художника Альбрехта Дюрера. Портрет був створений в 1505 році під час другого візиту Дюрера до Італії. Він входить до серії портретів місцевої аристократії і заможних містян, які художник виконав в цей період.

Опис Жінка зображена в сукні з візерунком і відрізаними, зав'язаними стрічками рукавами. Її волосся м'якими хвилями обрамляє обличчя з обох сторін а на потилиці зібране під невеликою шапочкою.

Ніжність і гармонійність портрета досягнуто завдяки тонкому поєднанню кольорів — від блідої, витонченої шкіри дівчини та рудувато-русявого волосся до контрастного намиста та модної сукні з візерунком. Все це виразно виділяється на плоскому чорному тлі. За позою та кольоровою гамою цей портрет близький до пізнішої роботи Дюрера 1507 року Німецька жінка з Венеції. Також відомі щонайменше ще два портрети венеційок, які вважалися досить сміливими на початок XVI ст. На одному з них модель зображена з глибоким декольте, на іншому — з оголеними плечима.

Під час другого візиту в Італію Дюрер захопився творчістю та заприятелював з Джованні Белліні, на той час одним з найвпливовіших венеційських майстрів. Вплив Белліні простежується у багатьох роботах Дюрера цього періоду, але насамперед він помітний у м'якому моделюванні, драматичному освітленні та насичених кольорах, характерних для венеційської школи .

Ідентичність моделі не встановлена, однак за зачіскою та вбранням вона радше нагадує венеційку, ніж німкеню Портрет залишився незавершеним, а низка елементів недописані. Так, чорний бант над її грудьми, що не так добре описаний, як картина загалом.

«Портрет молодої венеційки» слугував візуальним прототипом для створення зовнішності Софії Сартор, персонажки відеогри Assassin's Creed: Revelations.

Історія та походження

Портрет був придбаний Музеєм історії мистецтв у Відні в 1923 році. Хоча в музейних записах джерелом значилася приватна «литовська» колекція, останні дослідження встановили, що продавцем був Вітольд Ванькович, польський дипломат білоруського походження, чия родина володіла маєтками в районі Мінська (сучасна Білорусь).

До продажу у Відень картина зберігалася в колекції родини Ваньковичів (ймовірно, у Мінську, Великій Сляпянці або Сміловичах). Вона публічно виставлялася в Мінську в 1918 році під час виставки, організованої Товариством охорони пам'яток («Мінське коло»), де вже тоді приписувалася Дюреру. Того ж року фотографія картини була опублікована в журналі Tygodnik Ilustrowany (№ 21–22).

Примітки

Джерела