Ай-Тодо́р (, від румейськ. Άγ Τοδόρ — «Святий Федір») — зникле село в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим, яке розташовувалося на півдні району, приблизно в 4 км на схід від села Тернівка, на лівому березі річки Айтодорка, правої притоки річки Чорної, навпроти гирла балки Татарської.Карта Крыма с названиями исчезнувших и переименованных городов и поселков. // Etomesto.ru (2009)..
Історія Ай-Тодор, як і навколишні села, мабуть, відноситься до найдавніших поселень південно-західного Криму, заснованих (за результатами археологічних розкопок) приблизно в середині IV століттяИванова О. С. Краснолаковая керамика из раскопок могильника в балке Алмалык-дере // «Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии». — Симферополь: Крымский федеральный университет им. В. И. Вернадского, 2009. — Т. 15. — С. 26—88. — ISSN 2413-189X., або, на думку деяких істориків, набагато раніше (IV-III століття до н. е)Райнер Шрег. К вопросу изучения освоения округи Мангупа и Эски-Кермена в эпоху Великого переселения народов и средние века с точки зрения археологии поселения и окружающей среды // «Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии». — Симферополь: Крымский федеральный университет им. В. И. Вернадского, 2009. — Т. 15. — С. 174—195. — ISSN 2413-189X., нащадками готів і аланівКизилов М. Б., Масякин В. В., Храпунов И. Н. Готы. Аланы. // От киммерийцев до крымчаков (народы Крыма с древнейших времен до конца XVIII в.) / А. Г. Герцен. — Благотворительный фонд «Наследие тысячелетий». — Симферополь: Доля, 2004. — С. 71—96. — 293 с. — 2000 экз. — ISBN 966-8584-38-4., що змішалися з місцевим населеннямА. Г. Герцен. Ю. М. Могаричёв. О некоторых вопросах истории Таврики иконоборческого периода в интерпретации Х.-Ф.Байера // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. — Симферополь: ТНУ, 2002. — Т. 9. — 640 с.. Приблизно з XII століття Ай-Тодор, як і всі навколишні поселення, входив спочатку в зону впливу, а потім і до складу християнського князівства Дорі — Феодоро, в особисту вотчину володарів Мангупа — ГаврасівФадеева, Татьяна Михайловна, Шапошников, Александр Константинович. Княжество Феодоро и его князья. Крымско-готский сборник. // — Симферополь: Бизнес-Информ, 2005. — С. 127. — 295 с. — ISBN 978-966-648-061-1.. Після падіння в 1475 році Мангупа, село увійшло до складу Мангупського кадилика санджака Кафа (до 1558 року, 1558-1774 роках — еялету)Мурзакевич Николай. История Генуэзских поселений в Крыму // — Одесса: Городская типография, 1955. — С. 87. — 116 с. Османської імперії. Селище згадується в матеріалах переписів Кафінського санджака 1520 року, де, разом в Албаті і Ай-Тодорі значилося 15 повних сімей і 1 — втратили чоловіка-годувальника — виключно християн. За переписом 1542 року у тих же двох селищах значилося вже 6 мусульманських сімей і 8 повних сімей, плюс 5 неодружених дорослих чоловіків немусульманYücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyeti'nde Kefe: (1475—1600). // — Ankara: Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları, 2000. — Т. 1. — 570 с. — ISBN 975-17-2363-9.. Треба мати на увазі, що в переписах враховувалися тільки османські піддані, так що загальна цифра населення могла сильно відрізнятися. У праці Петра Палласа «Спостереження, зроблені під час подорожі по південних намісництв Російської держави» наводиться дата, висічена на фонтані («чешме») в селі — 953 рік хіджри, або 1546 рік[Петр Симон Паллас: наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам русского государства в 1793—1794 годах.] // Борис Венедиктович Левшин. — Российская Академия наук. — Москва: Наука, 1999. — С. 64. — 244 с. — (Научное наследство). — 500 экз. — ISBN 5-02-002440-6.}).
До складу Кримського ханства селище входило всього 9 років: від здобуття ханством незалежності в 1774 році до анексії Криму Російською імперією 1783 році. В цей час і раніше, внаслідок тісних економічних і особистих зв'язків місцевого християнського населення з жителями Кримського ханства — мусульманами відбувалася міграція християн Ай-Тодора в села компактного проживання урумів в Кримському ханстві і, згідно з «Відомості про виведених з Криму до Приазов'я християн» Суворова, жодного християнина в селі до 1778 року не залишилосяВедомость о выведенных из Крыма в Приазовье христианах… от 18 сентября 1778 года. // Азовские Греки.. Хоча, були випадки, коли уруми-християни, не бажаючи покидати рідні місця, залишалися в місцях свого проживанняФ. П. Ходеев. К истории переселения греков из Крыма в Новороссию в XVIII веке // Реконструктор РФ.. У ці роки Ай-Тодор адміністративно входив в Мангупський кадилик Бахчисарайського каймакамства, що зафіксовано в Камеральному Описі Криму 1784 годаЛашков Ф. Ф. Камеральное описание Крыма, 1784 года: Каймаканствы и в оных каймаканами кто состоит. // Известия Таврической ученой архивной комиссии. — Симф. : Типогр. Таврическ. Губ. Земства, 1888. — Т. 6..
Після анексії Криму Російською імперією 19 квітня 1783 рокуАдминистративно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. // Манифест о принятии полуострова Крымского, острова Тамани и всей Кубанской стороны под российскую державу. 1783 год с. 96., 19 лютого 1784 року іменним указом Катерини II сенату, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписано до Сімферопольського повітуАдминистративно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. // Указ Екатерины II об образовании Таврической области. 8 февраля 1784 года, стр. 117.. Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила в Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 20 жовтня 1802 року Таврійської губерніїАдминистративно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. // Из Указа Александра I Сенату о создании Таврической губернии, с. 124., Ай-Тодор віднесений до Чоргунської волості Сімферопольського повіту.
За «Відомостями про всі селища в Сімферопольському повіті, які складалися з показань в якій волості скільки числом дворів і душ від 9 жовтня 1805 року», в Ай-Тодорі в 31 дворі проживало 206 кримських татар і земля належала дійсній статській радниці ПалласовійЛашков Ф. Ф.. Сборник документов по истории Крымско-татарского землевладения. // Известия таврической учёной комиссии. // А. И. Маркевич. — Таврическая учёная архивная комиссия. — Симферополь: Типография Таврического губернского правления, 1897. — Т. 26. — С. 86.. Вперше вказується на військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 року, де в селі Ай-Тодор записано 40 дворівКарта Мухина 1817 года. // Археологічна карта Криму.. Після реформи волосного поділу 1829 року Ай-Тодор, згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 року», віднесли до Байдарської волостіАдминистративно-территориальные преобразования в Крыму. 1783—1998 гг. Справочник. // Ведомость о казённых волостях Таврической губернии 1829 г. с. 127.. На воєнно-топографічній карті Криму полковника Бетева 1842 року в селі записано 74 двориВоенно-топографическая карта Крыма полковника Бетева. // Etomesto.ru (1842)..
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Каралезької волості. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії, Ай-Тодор — громада кримськотатарська з 58 дворами, 341 жителем і мечеттю при джерелі Ай-Тодор Таврическая губерния. Список населённых мест по сведениям 1864 г. / М. Раевский. // — Центральный статистический комитет Министерства внутренних дел. — СПб: Типография Карла Вульфа, 1865. — С. 44. — 137 с. — (Списки населенных мест Российской империи). (на трьохверстовій карті Шуберта 1865-1876 року в селі записано 30 дворів)Трехверстовка Крыма. Военно-топографическая карта. // Etomesto.ru (1865—1876).. На 1886 рік в селі Ай-Тодор, згідно з довідником «Волості і найважливіші поселення Європейської Росії», проживало 402 людини в 68 домогосподарствах, діяла мечетьВолости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. // — Санкт-Петербург: Статистический комитет МВД, 1886. — Т. 8. — С. 70. — 157 с.. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року», складеної за результатами X ревізії 1887 року в Ай-Тодорі зафіксовано 83 двори і 480 жителівВернер К. А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. // — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с..
Після Земської реформи 1890-х роківБорис Веселовский. История земства за сорок лет. Т. 4; История земства. // — Санкт-Петербург: Издательство О. Н. Поповой, 1911. село залишалося в складі перетвореної Каралезької волості. Згідно «Пам'ятній книжці Таврійської губернії на 1892 рік», у селі Ай-Тодор, яке входила в Тебертінське сільське суспільство, значилося 552 жителя в 68 домогосподарствах. 370 десятин землі були у спільній власностіТаврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. // — 1892. — С. 72.. Згідно з переписом 1897 року, в Ай-Тодорі значилося 487 жителів, з них 481 кримський татаринТаврическая губерния // Населённые места Российской империи в 500 и более жителей : с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / под ред. Н. А. Тройницкого. // — СПб., 1905. — С. 216—219.. За «Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1902 рік» в селі Ай-Тодор, яке входило в Шульське сільське суспільство, значилося 63 жителя в 1 домогосподарстві, всі безземельніТаврический Губернский Статистический комитет. Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1902 год. // — 1902. — С. 126—127. — ймовірно, помилка і жителів, згідно з попередніми даними, могло бути 630. У 1912 році в селі велося будівництво нової будівлі мектебиДело о строительстве нового здания мектебе в дер. Ай-Тодор Симферопольского уезда. (Ф. № 27 оп. № 3 дело № 988). // Госархив АРК.. За «Статистичним довідником Таврійської губернії. Ч. II-а. Статистичний нарис, випуск шостий Сімферопольський повіт, 1915 рік», у селі Ай-Тодор Каралезької волості Сімферопольського повіту значилося 65 дворів з кримськотатарським населенням в кількості 709 осіб приписних жителів і 27 — «сторонніх». У спільному володінні було 317 десятин землі, всі двори з землею. У господарствах було 56 коней, 26 волів, 59 корів, 42 телят, і лошат, і 45 голів дрібної худобиЧасть 2. Выпуск 6. Список населенных пунктов. Симферопольский уезд // Статистический справочник Таврической губернии / сост. Ф. Н. Андриевский; под ред. М. Е. Бененсона. // — Симферополь, 1915. — С. 62..