Роман Михайлович Чайка (11 серпня 1944, Підгірці, Бродівський район Львівська область — 26 квітня 2005, Львів) — український археолог-славіст, доцент кафедри історії Львівського державного університету імені Івана Франка, дослідник руських городищ Волині та Малого Полісся. Багатолітній керівник музею археології Львівського національного університету імені Івана Франка (1972—2005).
Життєпис Народився 11 серпня 1944 року у селі Підгірці (нині Золочівського району, Львівської області).
Після служби у Радянській армії Роман Чайка 1967 року вступив на денну форму навчання історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, а з наступного навчального року перевівся на заочне відділення. З цього ж часу він активно включився в археологічні дослідження. Першим його наставником був відомий український археолог-славіст, професор Львівського університету, член-кореспондент НАН України Володимир Баран. Наприкінці 1960-х років Володимир Баран працював доцентом кафедри історії УРСР Львівського університету та Роман Чайка як лаборант експедиції разом провели дослідження на низці пам’яток Наддністрянщини, зокрема, у селах Зелений Гай Заліщицького району Тернопільської області (1967), Дем'янів Галицького району Івано-Франківської області (1968), Макарівка (1969) та Рашків Дністровського району Чернівецької області.
Від 1971 року розпочалася співпраця Романа Чайки з доктором історичних наук, професором, довголітнім співробітником, а згодом й завідувачем кафедри археології, античності та середньовіччя Львівського університету Миколою Пелещишиним. Разом вони проводять експедиції, в яких одним із загонів керував Роман Чайка. Під час проведення цих експедицій співдослідником часто виступав відомий український вчений — нумізмат та археолог Володимир Зварич.
Дослідження вони розпочали з Листвина Дубенського району на Рівненщині, де крім поселення епохи енеоліту, існував ще комплекс Листвинського городища. Повторно вони вивчали пам’ятку у 1975 році. Крім дослідження Листвинського городища вчені провели і низку інших експедицій. Одними з найвідоміших експедицій були здійснені у 1972—1974 роках на багатошарових поселеннях у Голишеві Луцького району та Хорів Локачинського району на Волині, де першочерговим предметом зацікавлення був культурний шар енеолітичного періоду.
У 1970-х роках Роман Чайка здійснив активне вивчення руських пам’яток, зокрема городищ X—XIII століть, на території Волині. Під час досліджень уточнено топографію городищ, систему фортифікаційних споруд, потужність культурного шару, зокрема, на городищах поблизу сіл Мала Мощаниця Здолбунівського та Острів Дубенського районів Рівненської області, Городище Луцького району на Волині у 1972 році.Чайка Р. Обследование древнерусских памятников на Волыни // АО 1972 года. — Москва, 1973. — С. 346—347. Наступного 1973 року обстеженнями охоплено пам’ятки поблизу сіл Устенське Перше та Стеблівка Здолбунівського району, Боремель Демидівського району та Посників Млинівського району Рівненської області.Зварич В. В., Чайка Р. М. Разведки на Западной Волыни // АО 1973 года. — Москва, 1974. — С. 277—278. 1976 року досліджувалися городища поблизу сіл Кураж Острозького району Рівненської області, Скірче та Борисковичі Горохівського району, Горзвин Луцького району Волинської області, Сураж Шумського району Тернопільської області.Зварич В. В., Пелещишин Н. А., Чайка Р. М. Разведки на Западной Волыни // АО 1976 года. — Москва, 1977. — С. 297—298. Цього ж року дослідником здійснені власні стаціонарні розкопки на давньоруському поселенні поблизу села Хорів Острозького району Рівненської області та виявлено залишки 8 жител та кількох ям та вогнищ.Чайка Р. Раскопки славянского поселения на Горыни // АО 1976 года. — Москва, 1977. — С. 386.
Сферою наукового зацікавлення Романа Чайки як археолога-славіста було не лише Листвинське городище, але й загалом аналогічні пам’ятки на Волині. Упродовж 1978—1979 років він досліджував комплекс поселень та городища у селі Жорнові Дубенського району Рівненської області, що розташоване за 11 км на північ від Листвина. Під час дослідження комплексу жител на посаді (торговельно-ремісниче передмістя за межами дитинця) та самому дитинці городища дослідник виявив скарб срібних речей, який містився у двох глиняних посудинах. Збереглося 15 предметів: шийна гривна, перстень, вушна підвіска та 12 намистин і датовані XI—XIII століттями.Чайка Р., Зварич В. Работы Волынско-Днестровской экспедиции // АО 1978 года. — Москва, 1979. — С. 418—419.
Спільно з Миколою Пелещишином вчений провів археологічні дослідження літописного Пліснеська, поблизу села Підгірці Бродівського Львівської області у 1980 році. Під час робіт на території городища розкрито рештки двох наземних споруд та проведено розкопки трьох курганів синхронного могильника.Пелещишин Н. А., Чайка Р. М. Раскопки летописного Плеснеска // АО 1980 года. — Москва, 1981. — С. 299—300. Дослідження проводилися також на городищах ЛитовежЧайка Р. Работы у с. Литовеж на Буге // АО 1979 года. — Москва, 1980. — С. 349—350. Чайка Р. З історії досліджень городища Литовеж // Галицько-Волинська держава: матеріали і дослідження. — Львів, 1999а. — С. 63—67. і Старгород на Західному Бузі, з метою наближення дослідника до проблеми локалізації літописного ВсеволожаЧайка Р. Літописне городище Всеволож на Західному Бузі // Археологічні дослідження на Львівщині у 1995 р. — Львів, 1996. — С. 75—77.Чайка Р. Дослідження літописного городища Всеволож // Львівський археологічний вісник. — Львів, 1999. — Вип. 1. — С. 87–90., надали нові факти щодо повсякденного життя та матеріальної культури мешканців давніх міст Побужжя.
1986 року на території Cамбірського району Львівської області він додатково обстежив руські городища у Городиську, Библі, Посаді-Новоміській. Під час досліджень уточнено топографію пам'яток, невеликими розкопами зафіксовано культурний шар на городищах.Пелещишин Н. А., Чайка Р. М. Работы Львовского университета // АО 1986 года. — Москва, 1987. — С. 345—346. Чайка Р., Довгань П. Археологічні дослідження в зонах меліорації Малого Полісся і Прикарпаття // Вісник Львівського університетуСерія історична: З історії стародавності і середньовіччя. — 1992. — Вип. 27. — С. 46—49.
Наступний етап у науковій та дослідницькій діяльності Романа Чайки присвячений вивченню Малого Полісся, зокрема, Буського, Кам'янко-Бузького, Жовківського та Сокальського районів Львівської області. Перші дослідження у цьому регіоні розпочалися з Буського району. 1981 року було проведено вивчення городища у Буську.Чайка Р. Исследование древнерусских памятников на Буге // АО 1981 года. — Москва, 1982. — С. 330. У Волиці-Деревлянській 1989 року вивчалося багатошарове поселення, на якому зафіксовано культурно-хронологічні горизонти племен шнурової кераміки бронзового часу, ранньозалізного часу та VIII–IX століття. Під час виконання робіт відкрито залишки слов’янського житла з комплексом господарських ям. Цього ж року поблизу с. Соколя досліджено два різночасових поселення. Одне з них бронзового періоду та слов'янського часу VIII–IX століття, друге — ранньозалізного та давньоруського часів.Отчет о выполнении хоздоговорной темы Тд 55–89 «Изучение археологических памятников Львовщины в зоне мелиоративных работ Львовского облводхоза» (заключительный отчет) в 1989 г. // Архів ЛНУ імені Івана Франка. — С. 23—25. У с. Забужжя вивчали поселення ранньозалізного часу.Чайка Р., Довгань П. Археологічні дослідження в зонах меліорації Малого Полісся і Прикарпаття // Вісник Львівського університету. Серія історична: З історії стародавності і середньовіччя. — 1992. — Вип. 27. — С. 43.
1984 року провели розкопки в Сокальському районі на двох поселеннях поблизу міста Великі Мости та сіл Домашів і Острів, де виявлено і досліджено залишки напівзаглиблених жител та господарських ям культури лійчастого посуду.Пелещишин Н. А., Чайка Р. М. Работы в Западном Побужье // АО 1984 года. — Москва, 1986. — С. 289—290.
1987 року проводилися обстеження та невеликі розкопки у Нестеровському районі, зокрема на комплексі різночасових пам’яток поблизу с. Гринчуки, під час яких виявлені археологічні матеріали епохи мезоліту, культур лійчастого посуду, шнурової кераміки, комарівській, черепино-лагодівській групі ранньозалізного часу.Отчет о выполнении хоздоговорной темы Тд 43–87 «Изучение археологических памятников Львовщины в зоне мелиоративных работ Львовского облводхоза» (заключительный отчет) в 1987 г. // Архів ЛНУ імені Івана Франка. — С. 10—16. Цього ж року проведено невеликі розкопки на пам’ятці поблизу хутора Біси, що розташований поблизу села Добросин Нестеровського району (нині — Львівського району). Досліджено два напівземлянкових житла та 14 господарських ям черепино-лагодівської групи ранньозалізного часу. 1988 року на Жовківщині проводилися дослідження, зокрема, поблизу с. Любеля, під час проведення яких виявлені залишки жител та матеріал культури лійчастого посуду, шнурової кераміки, комарівської культури, а також 1990 року поблизу с. Мокротин Роман Чайка досліджував могильник культури шнурової кераміки та поселення ранньозалізного часу.Чайка Р. М. Бібліографічний покажчик / Упорядники П. М. Довгань, Н. Я. Стеблій. — Львів, 2004. — С. 32.
Експедицією Львівського університету під керівництвом Романа Чайки у 2001 році здійснено розкопки середмістя Жовкви та території замку Яна III Собєського. На території міста локалізовано та відкрито залишки давніх оборонних валів, а біля однієї із веж досліджено фундаменти та рештки бастіону замку. Також здійснено дослідження на території давнього селища Винники, з якого починалося місто і яке тепер входить в його межі.Милян Т., Чайка Р. Результати археологічних досліджень на місці ранньосередньовічного міста в Жовкві Львівської області // Сучасні проблеми археології. — Київ., 2002. — Вип. 1. — С. 236—238.Чайка Р., Милян Т. Археологічні дослідження м. Жовкви Львівської області // Археологічні відкриття в Україні 2000—2001 років. — Київ, 2002. — С. 253—254.
В останні роки активної дослідницької діяльності Роман Чайка 2002 року провів експедицію у селі Нова Скварява на Жовківщині. Тоді було виявлено п'ять нових різночасових поселень, що знаходилися на пограниччі сіл Глинське та Нова Скварява, а також проведення розкопок на території самого села. Внаслідок цього відкрито залишки заглибленого житла та гончарний горн руського часу XI—XIII століть.Чайка Р. Новий гончарний комплекс із Розточчя // АДЛУ. — 2007. — Вип. 10. — С. 194—199. В урочищі Руська Дебра, яке частково зруйноване піщаним кар'єром, в стінці останнього простежено напівзруйноване житло. Під час розчищення споруди виявлено фрагменти гончарної кераміки, представлені вінцями та бочками горщиків. На долівці житла виявлені дві кістяних проколки, ніж, пряслице. В приватному саді, в урочищі Гута, виявлені залишки гончарних горнів для випалювання горщиків. Під час розчищення горнів виявлено значну частину фрагментованого гончарного посуду XII—XIII століть, також, виявлено ніж, кресало, кістяну проколку та два глиняні пряслиця. Урочище «Цвинтар» було досліджено експедицією історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у 2002 році. Цими роботами було закладено розкоп площею 15 м² в центральній частині урочища поблизу старого церквища і орієнтовано довшою стороною по лінії схід-захід та доведено регулярний характер цвинтаря в урочищі Цвинтар, його відносну одночасовість. Встановлено також, що поховання мають середньовічний характер й тісно пов'язані із городищем Щекотином.
Роман Михайлович Чайка впродовж всього свого життя залишався активним дослідником та вмілим організатором, його підтримку відчували багато колег, користувався заслуженою повагою у студентів, але важка хвороба обірвала його життєвий і творчий шлях 26 квітня 2005 року.
Музейна діяльність