Вибори Президента Республіки Білорусь 2020 року — шості чергові вибори білоруського президента, що відбулися 9 серпня 2020 року. ЦВК оголосила про перемогу Олександра Лукашенка, що займає цю посаду з 1994 року п'ять термінів поспіль.

Недопущення до участі та арешти популярних опозиційних кандидатів, фактична заборона проводити соціологічні дослідження передвиборчих рейтингів, а також суттєві розбіжності між попередніми офіційними результатами та паралельним підрахунком опозиції спричинили суспільний резонанс і масові протести.

В травні 2020 року стала відомою дата виборів. На той час найбільш популярними опозиційними кандидатами були колишній голова правління «Белгазпромбанку» Віктор Бабарико та відеоблоґер Сергій Тихановський. Невдовзі обох заарештували і до участі у виборах не допустили. У відповідь на арешт чоловіка свою кандидатуру подала Світлана Тихановська. Її зареєстрували і вона стала фактично єдиним популярним опозиційним кандидатом. До «Об'єднаного штабу» Тихановської увійшли представники Бабарика та Цепкала (іншого альтернативного кандидата).

Тихановська називала себе «перехідним» кандидатом і заявляла, що у випадку перемоги проведе перевибори за демократичними стандартамиСветлана Тихановская: «Я — переходный кандидат. Мы назначим новые выборы» — BelsatСуть программы Тихановской — перевыборы президента и референдум о возврате к Конституции 1994 года — naviny.by. 14 серпня було оголошено про створення Координаційної ради зі зміни влади в Білорусі, куди увійшли зокрема нобелівська лавреатка Світлана Алексієвич, колишній міністр культури Павло Латушко, активістка Алана Гебремаріам та представники найбільших страйкуючих підприємствНазваныя першыя сябры Каардынацыйнай рады- сайт Координаційної ради. Серед своїх цілей рада назвала організацію чесних перевиборів.

Жодні з попередніх виборів президента Білорусі, за винятком перших, не було визнано вільними міжнародною спільнотою.

Передумови Шості президентські вибори мають відбудутися згідно з двічі зміненою Конституцією, в ході референдумів 1996 і 2004 років. У ході першого референдуму в листопаді 1996 року, відбулося розширення повноважень Президента і створення двопалатного парламенту — Національних зборів. У результаті другого референдуму 2004 року з Конституції були зняті обмеження президентських термінів. Посада президента при цьому, з моменту її створення 1994 року, займає Лукашенко, який здобув перемогу на виборах 1994, 2001, 2006, 2010, 2015 років. Суперпрезидентська форма правління надає президенту Республіки право на розпуск обох палат парламенту; видання декретів, що мають статус закону; призначення 6 з 12, включаючи Голову, і зняття всіх суддів Конституційного суду, Верховного суду та інших судів усіх рівнів. Це мають бути перші вибори президента Білорусі, що пройдуть без спостерігачів ОБСЄ через те, що офіційний Мінськ не запросив спостерігачів.

На початку 2020 року білоруська опозиція проводила праймеріз для визначення єдиного кандидатаПраймериз по-белорусски: как регионы выбирают «единого» соперника Лукашенко — Deutsche Welle. З розпалом пандемії їх було скасовано, а найпопулярніший кандидат на той час Павло Северинець оголосив про вихід із праймеріз. Серед причин цього рішення назвав масову участь чиновників та провладних активістів, які, на його думку, намагалися вплинути на результати з користю для владиПавел Северинец выходит из праймериз по выбору единого кандидата от оппозиции  — tut.by. Пізніше інші учасники відмовилися від участі у виборах, вважаючи їх проведення неможливим у розпал епідеміїБез «единого» от оппозиции. Участники праймериз отказались от участия в президентских выборах  — tut.by.

Група білоруських програмістів створила платформу «Голос» для альтернативного підрахунку голосів. Автори платформи закликали громадян Білорусі надсилати телеграм-боту фотографії заповнених бюлетенів, зроблені з обох боківБелорусские IT-технологии на выборах президента: зачем нужен «Голос». Напередодні виборів Генпрокуратура Білорусі запропонувала заблокувати «Голос»Генпрокуратура Беларуси предлагает заблокировать платформу «Голос».

Виборча система Згідно з Конституцією Білорусі, Президент країни обирається строком на 5 років і вступає на посаду після складення присяги (стаття 81 Конституції). Вибори президента призначаються Палатою представників Національних зборів Білорусі не пізніше, ніж за п'ять місяців і проводяться в неділю не пізніш як за два місяці до закінчення терміну повноважень чинного Президента (стаття 81). Президентом може бути обраний громадянин Білорусі за народженням, не молодше 35 років, що володіє виборчим правом і постійно проживає в Білорусі не менше десяти років безпосередньо перед виборами (стаття 80). Кандидатом у президенти не має права бути громадянин, який має судимість. Голосувати на виборах президента мають право громадяни Білорусі, які досягли на момент виборів 18 років.

Передвиборна ситуація

Хронологія подій

8 травня — Палата представників Національних зборів призначила дату проведення президентських виборів — 9 серпня 2020 року; також пропонувалися дати 16, 23 і 30 серпня. 15 травня — останній день подач заяв про реєстрацію ініціативних груп з висунення кандидатів; подано 55 заяв, що стало рекордом за всю історію країни. 20 травня — в ході трьох засідань Центральної комісії Білорусі з виборів та проведення референдумів (15, 19 і 20 травня) зареєстровано 15 ініціативних груп. 22 травня — утворення територіальних виборчих комісій. 29 травня — пікет в Гродні, в ході якого було затримано лідера ініціативної групи Світлани Тихановської Сергія Тихановського, а також ще 9 осіб, серед яких були активісти і члени ініціативної групи Світлани Тихановської. Як пояснили в МВС, «були затримані особи, в тому числі раніше судимі, які неодноразово притягалися до адміністративної відповідальності, які застосували насильство по відношенню до співробітників міліції Ленінського РВВС з метою перешкоджання їх законній діяльності. Серед затриманих гомельський блогер Сергій Тихановський». 5 червня — пройшов перший у передвиборній кампанії пікет зі збору підписів за висунення Лукашенка в президенти. 10 червня — Лукашенко доручив надати ЦВК підтримку під час виборчої кампанії. 11 червня — Департамент фінансових розслідувань порушив кримінальну справу стосовно низки співробітників Белгазпромбанка, главою якого був Віктор Бабарико; в банку було проведено декілька обшуків, 15 осіб було затримано. 17 червня — рахунок виборчого штабу Віктора Бабарико був заблокований, розмір заблокованої суми становив понад 100 тисяч білоруських рубелів. 18 червня — вранці були затримані Віктор і Едуард Бабарико; ввечері цього ж дня в Мінську пройшла так звана «Акція солідарності» — кілька тисяч людей вишикувалися в живий ланцюг від площі Якуба Коласа до площі Незалежності, відстань між якими становить понад 3 кілометри. Супроводжувалася акція оплесками і гудками проїжджаючих автомобілів. Акція тривала більше шести годин і закінчилася після опівночі. 19 червня — Юрій Губаревич і Олександр Таболіч знялися з президентських перегонів; після робочого дня у багатьох містах країни (Мінськ, Гомель, Могильов, Орша, Пінськ і інші.) пройшли чергові численні «Акції солідарності». Подекуди проходили затримання, а в Бресті і Молодечно відбулися зіткнення з ОМОНом; за даними МВС було затримано 270 громадян; ввечері цього ж дня вийшло записане раніше звернення Віктора Бабарика, в якому той запропонував провести республіканський референдум щодо повернення Конституції 1994 року. 30 червня — відбулося засідання ЦВК, в ході якого 5 претендентів в кандидати в президенти були відмовлені в реєстрації. Серед них — Валерій Цепкало, у якого визнали лише 75 тисяч підписів зі ста тисяч необхідних. 14 липня ЦВК Білорусі вирішив не допускати Бабарика кандидатом у президенти на виборах 2020 року, озвученою причиною в ЦВК назвали «незадекларовану власність в офшорах». 24 липня Бабарику було пред'явлено нове обвинувачення: у дачі та отриманні хабара. Того ж дня суд продовжив арешт Сергія Тихановського на 15 діб. Його тримають під вартою за мітинг 27 травня у Могильові. Також Валерій Цепкало виїхав з Білорусі до Росії та вивіз із собою дітей. Він заявив, що його хотіли затримати, а його дружину позбавити батьківських прав. 29 липня держінформагентство БелТА повідомило про затримання 33 бойовиків ПВК «Вагнера», які прибули до Білорусі нібито для здійснення провокацій та дестабілізації обстановки в період виборчої кампаніїПод Минском задержаны 32 боевика иностранной частной военной компании (подробности) — БелТА. Пізніше Білорусь передала бойовиків Росії. 18 серпня Українська правда з посиланням на співрозмовника в Головному управлінні розвідки, опублікувала інформацію про те, що російських бойовиків до Білорусі виманили українські спецслужби з метою вивезти в Україну. Операція нібито зірвалася після доповіді в Офісі Президента УкраїниЗатримання «вагнерівців» мало бути українською операцією, яка зірвалась після доповіді в ОП — Українська Правда.

Перебіг виборів У виборах 9 серпня брало участь 5 кандидатів (О. Лукашенко, С. Тихановська, А. Канопацька, А. Дмитрієв та С. Черечень). ЦВК відмовила в реєстрації Віктору Бабарико, Валерію Цепкало, Юрію Ганцевичу, Володимиру Непомнящих, Ользі Ковальковій та Миколі Козлову, також було зменшено кількість спостерігачів, допущених до виборів. При цьому більшість зареєстрованих спостерігачів були представниками Лукашенка. ПАРЄ, ОБСЄ і Парламентська асамблея ОБСЄ не направляли спостерігачів на вибори.

За даними Центрвиборкому, 42% виборців проголосували достроково.

В день виборів, 9 серпня, силовики Білорусі затримали спостерігача Максима Демидовича в Мінському палаці юнацтва, його колегу Любов Ковальову вони планували доправити до РУВС з лікарні. Ковальова потрапила до лікарні після того, як міліціянти вигнали спостерігачів з дільниці. На виборах були понад 200 іноземних спостерігачів (в основному з країн колишнього СРСР) та представники посольств. Було акредитовано 53 868 національних спостерігачів.

О 12:00 явка на вибори склала 54%, а самі вибори визнали такими, що відбулися. Вдень у Мінську було затримано знімальну групу російського телеканалу Дождь, це сталося після розмови журналістів з колегою кандидатки в президенти Світлани Тіхановської.

Неможливість проголосувати На деяких дільницях у Білорусі і на закордонних дільницях були ситуації, коли виборці не могли проголосувати. Так сталося, наприклад, в Києві, Москві, Петербурзі, ВільнюсіУ Києві не всі встигли проголосувати на виборах президента Білорусі, УП, 9 серпня 2020.

Ініціативні групи На засіданнях ЦВК, що відбулися 15,19 і 20 травня були зареєстровані ініціативні групи наступних претендентів: №ПретендентПосада (на момент висування)Суб'єкт висуванняЗаявили про участьДата реєстрації ініціативної групиЧисельність ініціативної групи (людей)1Олександр ЛукашенкоПрезидент Білорусі (з 1994 року), Президент Національного Олімпійського комітетуСамовисування17 листопада 201915 травня 2020114802Віктор БабарикоКолишній голова Правління ВАТ «Бєлгазпромбанку»Самовисування12 травня 202020 травня 202089043Голова партії Білоруська соціал-демократична ГромадаБСДГ11 січня 202020 травня 202011274Ганна Канопацькадепутат Палати представників VI скликання (2016—2019)Самовисування12 травня 202020 травня 202013145Андрій ДмитрієвСпівголова ГО «Говори правду»ГО «Говори правду!»8 травня 202020 травня 202023996Світлана ТихановськаПерекладачка. Дружина Сергія Тихановського, автора YouTube-каналу «Країна для життя», якому ЦВК відмовила в реєстрації ініціативної групи з висунення в кандидати на президентський посаду.Самовисування15 травня 202020 травня 2020247 Для реєстрації кандидата в президенти ініціативним групам необхідно зібрати, як мінімум 100 000 підписів на підтримку свого кандидата.

Вибулі претенденти

26 травня Олег Гайдукевич заявив, що знімається з президентської гонки. 15 червня Наталія Кисіль заявила, що знімається з президентської гонки.