Марчело Тегальяно () (? — 726) — 2-й венеційський дож. Вважається засновником венеційських патриціанських родин Марчело і Фонікаллі.
Біографія Єдиною достовірною історичною згадкою про Марчелло (прізвище Тегалліано є винаходом кінця чотирнадцятого століття хроністів Ніколо Тревізана та Енріко Дандоло) є Пакт Лотаря, укладений у 840 році між імператором Лотарем I і дожем П'єтро Традоніко. У тексті цитується угода про делімітацію кордонів навколо Гераклеї Читтанови, укладена за часів короля лангобардів Лютпранда між герцогом Пауліція та військового магістра Марцелла з дуката Венетіка. Венеційський хронік Джованні Диякон отожнює Пауліція з Паоло Лучіо Анафесто, а Марцела з Марчело ТегальяноPozza Marco. Tegalliano, Marcello, detto Tegalliano (итал.) // Dizionario Biografico degli Italiani / Direttore scientifico: Raffaele Romanelli. — Roma: Istituto dell'Enciclopedia italiana, 2019. — V. 95.. Але прийнято вважати, що керував Венеційською лагуною після Паоло Лучіо Анафесто Lane, Frederic Chapin (1973). Venice (Italy) -- History, Venice (Italy) -- Commerce -- History. Baltimore, р. 11—13.
Напочатку збудував кілька фортець у гирлах і заклав основу військового флоту для оборони проти арабських нападниківCicogna Emmanuele Antonien[англ.]. Marcello Cegalliano (итал.) // Biografie dei dogi di Venezia. — Venezia: G. Grimaldo, 1854.. Відомий також лист папи римського Григорія II від 723 року стосовно конфлікту між Сереом, патріархом Аквілеї, та Донатом, патріархом Градо. В цьому листі також згалано Марцела, якого титульовано дуксом, але це вважається пізнішою вставкою й фальсифікацієюMarco Pozza, TEGALLIANO, Marcello, in Dizionario biografico degli italiani, vol. 95, Roma, Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 2019.
Примітки
Література J.J. Norwich. A History of Venice. Alfred A. Knopf: New York, 1982.
Джерела Марчело Тегальяно в Біографічному словнику італійців
Посилання