Натан Розен (, ; 22 березня 1909, Бруклін, Нью-Йорк — , Хайфа, Ізраїль) — американський та ізраїльський фізик-теоретик, співавтор Альберта Ейнштейна в деяких працях, присвячених обґрунтуванню квантової механіки та питаннями взаємодії тіл в загальній теорії відносності.
Життєпис Натан Розен народився в єврейській родині в Брукліні, Нью-Йорк. Під час Великої депресії навчався в Массачусетському технологічному інституті, де отримав ступінь бакалавра з електромеханічної інженерії, а згодом магістра та доктора філософії з фізики. Ще будучи студентом, він опублікував декілька серйозних праць. Одна з них мала назву «Нейтрони», в якій він дав майже правильне передбачення властивостей нейтрона, за рік до його експериментального відкриття Джеймсом Чедвіком. Інша стаття містила перший надійний розрахунок будова молекули водню. Він також виявляв інтерес до хвильової функції, а згодом і гравітації, коли працював стипендіатом Мічиганського університету та Принстонського університету.
У 1934—1936 роках Натан Розен був асистентом Альберта Ейнштейна в Інституті перспективних досліджень у Принстоні, де вони стали співавторами кількох статей. Одна з них стосувалася хвильових функцій, що переплітаються. Розен вказав Ейнштейну на деякі з їхніх дивних властивостей, і після подальшої співпраці з Борисом Подольським народився відомий Парадокс Ейнштейна — Подольського — Розена. Ще одна основоположна робота, яку пізніше назвали «мостом Ейнштейна-Розена», була попередником загальнорелятивістської кротовини. З того часу головним інтересом Розена була теорія гравітації.
У 1936 році Альберт Ейнштейн звернувся до голови Ради народних комісарів СРСР В'ячеслава Молотова з проханням дозволити працювати молодому Натану Розену в одному з інститутів СРСР. Мотивом рішення переїзду до СРСР Розена, як і багатьох інших молодих фізиків, було розчарування економічною депресією, що охопила Захід. Це був не поодинокий випадок роботи іноземних фахівців у СРСР саме за проханням А. Ейнштейна.
Після переїзду Натан Розен почав працювати в Україні. Під час дворічної роботи з 1936 до 1938 рр. в Інституті фізики Академії наук УРСР (Київ), Н. Розен змінив на посту керівника відділом Інституту фізики Льва Штрума. За час роботи в Україні ним була опублікована низка праць, що стали першим кроком у створенні сучасних фундаментальних теорій у галузі квантової фізики, теорії гравітації та інших. Одночасно Натан Розен викладав у Київському університеті. Він приїхав до Києва з дружиною, саме тут у сім'ї Розенів народилась дитина. Спочатку у своїх листах він захоплено розповідав про радянську систему. Навіть обговорював можливість знайти роботу в університеті Дніпропетровська для одного з хіміків з Прінстона. Але поступово його ставлення до СРСР змінюється. Він зрозумів, що треба тікати з країни, коли почався Великий терор. Спочатку до Америки виїхала родина вченого, а згодом і він сам.
Після переїзду до США, Розен з 1941 по 1952 рік викладав в Університеті Північної Кароліни в Чапел-Гілл.
У 1953 році він переїхав до Ізраїлю. Розен вступив до Техніону та відіграв ключову роль у перетворенні цього невеликого технічного коледжу на великий науково-технологічний заклад. У різний час він був деканом аспірантури, деканом факультету природничих наук, завідувачем кафедри фізики та завідувачем кафедри ядерної інженерії. У 1969-71 роках він був деканом інженерного факультету Університету Негева в Беер-Шеві (нині Університет Бен-Гуріона), під час створення останнього. У 1977 році йому було присвоєно звання Заслуженого професора в Техніоні.
Натан Розен був одним із засновників Ізраїльської академії природничих і гуманітарних наук, Фізичного товариства Ізраїлю (президентом якого він був у 1955-57 роках) та Міжнародного товариства загальної теорії відносності та гравітації (його президент у 1974-77 роках).
Найзначніші публікації R. M. Langer and N. Rosen, «The neutron», Phys. Rev. 37 1579, (1931). N. Rosen, «Normal state of the hydrogen molecule», Phys. Rev. 38 2099 (1931). A. Einstein, B. Podolsky, and N. Rosen, «Can quantum-mechanical description of physical reality be considered complete?», Phys. Rev. 47 777 (1935). A. Einstein and N. Rosen, «The particle problem in the general theory of relativity», Phys. Rev. 48 73 (1935).
Примітки
Джерела