Гра́ні — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 80 осіб (2011). Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.
Назва На думку польського дослідника Мечислава Орловича назва села є пам'яткою про кордон між землями деревлян та дреговичів. Польською мовою згадуються як Granice, Grań, Hranie, російською — як Грани.
Географія Село розташоване на захід від Дубровиці. Площа села — 0,4 км². У селі бере початок річка Безіменна.
Клімат Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 606 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм. Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,4 °C. Річна амплітуда температур становить 23,9 °C.
Історія
Село вперше згадується 1589 року. До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки. У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.
У 1921 році село входило до складу гміни Бережниця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства. У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належав фільварок Грані.
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах УПА та ОУН, на території села діяла боївка СБ «Стіжка» (УПА). У квітні 1943 року німці з поляками намагалися спалити село Грані, проте напад був відбитий відділом УПА. 28 травня 1943 німці та поляки здійснили низку нападів у ґміні Дубровиця, внаслідок якої село Грані було частково спалене. За даними українського націоналістичного підпілля у липні 1943 року більшовики спалили в Гранях ще 40 хат. У липні цього ж року відбувся бій між відділом УПА та польською бандою, яка приїхала грабувати село. Загалом встановлено 65 жителів Гранів, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 44 загинуло, 15 було репресовано.
У 1947 році село Грані підпорядковувалося Гранівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,38 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,65 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,7 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 123 мбер, з якої: зовнішнього — 18 мбер, загальна від радіонуклідів — 105 мбер (з них Cs — 94 мбер).
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубровицького району, село увійшло до складу новоутвореного Сарненського району.
Населення
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 80 осіб. Густота населення — 270 особи/км².
Станом на 1906 рік у селі було 74 двори та мешкала 451 особа.
Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 119 будинків та 618 мешканців, з них: 314 чоловіків та 304 жінки; 549 православних, 40 римо-католиків, 28 юдеїв та 1 євангельський християнин; 442 українці (русини), 141 поляк, 28 євреїв та 7 осіб іншої національності.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 129 осіб, з яких 58 чоловіків та 71 жінка. На кінець 1993 року в селі мешкало 112 жителів, з них 20 — дітей.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 107 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 98,15 % російська 1,85 %
Вікова і статева структура Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік): + Статевий склад серед основних вікових груп Вік Чоловіків Жінок Разом 0-17 5 5 10 18-39 13 9 22 40-59 12 10 22 60+ 8 18 26 Разом 38 42 80
Соціально-економічні показники + Працездатність (станом на 2011 рік) Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 80 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 16 20 28 34 44 54 13 16 24 30 37 46
+ Зайнятість (станом на 2011 рік) Зайняті Безробітні Все населення Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 80 ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % 0 0 1 20 1 20 9 18 8 15 17 33
Політика
Органи влади Місцеві органи влади до 2020 року були представлені Трипутнянською сільською радою. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.
Вибори Село входить до виборчого округу № 155. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 67 осіб.
Примітки
Коментарі
Джерела
Книги
Офіційні дані та нормативно-правові акти
Мапи
Посилання