Яффо-Аскалонське графство (; ) — у 1099—1268 роках графство (феодальна монархія) хрестоносців у складі Єрусалимського королівства. Столиця — Яффа. Одна з чотирьох найбільших сеньйорій королівства. Утворилося після успішного Першого хрестового походу як васал Єрусалиму. Поділялася на ряд васальних сеньйорій — Рамальське, Ібелінське, Мірабельське. Основні міста —— Аскалон (приєднано 1153), Ібелін, Гадрес. Керувалася шляхетними франкськими родинами. Панівною релігією було християнство — католицизм. Мова офіційного діловодства — латина (зрідка старофранцузька). Знищене 1268 року єгипетськими мамлюками Бейбарса. Титул графів Яффських і Аскалонських зберігався за Ібелінським домом. Також скорочено — Яффське графство ()William Stubbs, ‎Osbernus. Chronicles and Memorials of the Reign of Richard I. 1864, p. 235..

Історія Яффа була стратегічно важливим портовим містом, що лежало на морському шляху до Єрусалима. По морю до неї прибували християнські паломники з усього світу.

1099 року хрестоносці Першого хрестового походу здобули Яффу. Місто стало центром Яфської сеньйорії, а згодом Яффо-Аскалонського графства у складі Єрусалимського королівства. Хрестоносці зміцнили міські укріплення й докорінно перебудували гавань. Завдяки цьому Яффа перетворилася на головний порт королівства.

Аскалон був узебержним містечком, розташованим на 50 км південніше від Яффи. Він лежав у теренах, які контролювали єгиптяни з Фатімідського халіфату. 1153 року єрусалимський король Балдуїн III захопив Аскалон і передав його під управління яффських графів

1151 року новим графом Яффи став Амальрік I, син єрусалимського короля Фулька I з Анжуйського дому та королеви Мелісенди, доньки короля Балдуїна II. 1163 року він зійшов на єрусалимський трон, зберігши за собою графство. Відтоді воно перебувало у складі королівського домену й керувалося королівськими намісниками.

1187 року Яффу захопили мусульманські війська Салах ад-Діна, але 10 вересня 1191 року хрестоносці під проводом англійського короля Річарда Левового Серця звільнили місто після битви при Арзуфі.

У липні 1192 року відбулася битва при Яффі, в якій Салах ад-Дін безуспішно намагався повернути порт. 2 вересня того ж року Річард Левове Серце й Салах ад-Дін підписали Яффську угоду, відповідно до якої між хрестоносцями та Салах ад-Діном встановлювався 3-річний мир, а безоружним християнським паломникам та купцям гарантувався вільний доступ до Єрусалима.

1229 року імператор Фрідріх II укріпив Яффський замок і міську стіну, про що свідчать латинські й арабські написи на ній, а також уклав з племінником Салах ад-Діна, аюбідським султаном Аль-Камілем нову Яффську угоду, за якою Єрусалим та низка інших територій в Палестині мирним шляхом передавались хрестоносцямLorenzi, Rossella (15 November 2011), First Arabic Crusader Inscription Found, Discovery News .

1268 року Яффу захопили єгипетські мамелюки під проводом султана Бейбарса, які сплюндрували місто.

Герби Гербі домів, що керували графством

Графи бл. 1100: Рожер і Геральд 1100–1110: Балдуїн І (король Єрусалиму Балдуїн I). 1110–1118: Гуго І, кузен короля Балдуїна ІІ. 1118–1122: Альберт, 2-й чоловік дружини Гуго І. 1122–1134: Гуго ІІ, володіння конфісковані. 1134–1151: Мелісенда із чоловіком Фульком (1134–1143) і сином Балдуїном III (1143–1151) 1151–1174: Амальрік І (король Єрусалиму з 1163) 1174–1176: Балдуїн IV 1176–1190: Сибілла з її чоловіками Вільгельмом Мотеферратським (1176–1177) і Гі де Лузіньяном (1180–1191). 1191–1193: Жоффрей де Лузіньян, брат Гі. 1193–1205: Амальрік II, брат Гі, і його дружина Ізабела I (1197–1205) 1205–1212: Марія і її чоловік Жан (1210–1212) 1212–1221: Ізабелла, регентка Жана Брієнського. 1221–1244: Вальтер IV Брієнський, небіж Жана Брієнського 1244–1266: Жан д'Ібелін, син зведеного брата королеви Ізабелли. 1266–1268: Жак д'Ібелін

Примітки

Джерела John L. La Monte, Feudal Monarchy in the Latin Kingdom of Jerusalem, 1100-1291. The Medieval Academy of America, 1932. Jonathan Riley-Smith, The Feudal Nobility and the Kingdom of Jerusalem, 1174-1277. The Macmillan Press, 1973. Steven Runciman, A History of the Crusades, Vol. II: The Kingdom of Jerusalem and the Frankish East, 1100-1187. Cambridge University Press, 1952. Steven Tibble, Monarchy and Lordships in the Latin Kingdom of Jerusalem, 1099-1291. Clarendon Press, 1989.

Посилання